“Справа не у шляху, який ми обираємо; те, що всередині нас, змушує нас обирати шлях.”
Багато хто думає, що негідникам щастить, а добрим і чесним — не дуже. Але це не зовсім так…
Надивившись телевізора, ми хочемо швидкого розвитку подій, як у кіно: щоб добрі були моментально чимось винагороджені, а поганим людям доля показала їхнє місце. А у звичайному житті цих крайнощів немає. Живуть собі люди і живуть. Як можуть, як уміють.
Я якось розмовляла з однією літньою жінкою про людські вади. Ми згадали вираз «нахабство це друге щастя».
Що означає бути зухвалим у сучасному світі? Відсувати чергу вбік і самому вставати вперед? Брехати в очі, щоб отримати вигоду? Надавати чужі заслуги собі?
Жінка сказала, що нахабство не може бути щастям. Люди не сліпі. Вони всі бачать та відчувають. І нехай не будуть такої людини соромити і вичитувати, але вони відвернуться від неї, закриються від спілкування з нею.
Виходить, що миттєва вигода буде отримана, а ось довгострокові відносини, що ґрунтуються на безмежній довірі, побудувати не вдасться.
Що таке людина без зв’язків? Відкидається друзями та рідними? Листок, що відірвався від дерева. Гонимий від одного берега до іншого.
Я не знаю, як справи з процесом «подібне притягується до подібного», але люди благородні точно не терпітимуть поряд із собою гнилу сутність. Вдадуть, що нічого не сталося, але у свої плани цю людину не впишуть ніколи.
У письменника О.Генрі є роздуми на тему того, яка людина найбільш уразлива перед поганим впливом суспільства. Він дійшов висновку, що це людина бідна, без гроша в кишені. І його повна протилежність — людина багата.
Один потрапить у рабство, а інший — у полон лицемірства.
Справа в тому, що ми беремо участь у чужих долях епізодично, чуємо скарги на життя, не розуміючи, скільки хорошого чи поганого в людини вже є за пазухою.
Я ще жодного разу не бачила людини, яка б робила свою справу погано, відверто халтурила, але збирала би багатий урожай. Жодного разу не бачила лиходія, до якого не прилетів би бумеранг.
Але помічала, як може зіпсувати людину фатальна випадковість: велике кохання, виграш у лотерею, несподівана популярність.
У О.Генрі є два глибоких за змістом вислови про те, що кожна наша добра справа зарахується, а наша малодушність зіграє насамперед проти нас самих:
Справа не в дорозі, яку ми вибираємо; те, що всередині нас, змушує нас вибирати дорогу.
Незалежно від доріг, які ми вибираємо, наша суть приведе нас до кінця.
