Лікарі та психологи методично вивчають проблему того, чому і як люди хворіють. І чому одні люди хворіють на діабет, а інші застуджуються. І в чому психологічні відмінності одних від інших. Наприклад, є медичні та психологічні дослідження, які виявили, що люди, які хворіють на рак, майже не вміють прощати. А ті, хто має підвищений тиск, стримують багато злості та інших почуттів. У багатьох захворювань є своя психологічна причина і цим займається така галузь медицини як психосоматика. Вона докладно описує майже всі захворювання. Але мова зараз не про це.
Є одна психологічна особливість, яка відрізняє всіх людей, які хворіють на хронічні захворювання. А також це стосується людей, у яких щось постійно не виходить або яким не вистачає сил на життєві звершення. Ця особливість полягає в тому, що такі люди своєю увагою (а значить, і своєю енергією) не присутні в теперішньому моменті, а перебувають або в минулому, або в майбутньому.
Стародавня східна мудрість говорить, що людину, яка перебуває в минулому своїми думками, просто пізнати, тому що вона постійно в смутку. А людину, яка своїми думками перебуває в майбутньому, теж просто впізнати, бо вона постійно тривожна. І тільки той, хто перебуває зараз повністю, спокійний і веселий. За дослідженнями сучасних американських вчених (про це я прочитала в книзі Коліна Типпінга “Радикальне прощення”) середньостатистична західна людина на 60% відсотків у своїх думках перебуває у минулому, а на 10% – у майбутньому. Це означає, що уваги та енергії на даний момент залишається лише 30%. Це дуже мало! І цього катастрофічно не вистачає організму, щоб лікувати себе. І тоді в тілі накопичуються втома та хвороби.
Напевно, у вас перед очима є приклад мами або бабусі з цілим букетом хронічних хвороб, які дуже люблять розповідати про те, що поганого і складного трапилося в їхньому житті. А коли втомлюються розповідати про минуле, починають хвилюватися, як би чого не трапилося в майбутньому. Ще часто бувають люди, які на всі наші розповіді та плани про майбутнє у відповідь запитують “а ти не боїшся що?…”, зазвичай такі люди не дуже щасливі.
Перебування в теперішньому не тільки покращує настрій, а й зберігає здоров’я та продовжує життя. Коли ми звертаємо свою увагу на своє тіло, і зараз, тіло починає лікувати саме себе. Фізіологи проводять кумедні досліди. Якщо покласти людину на ваги (примітивні ваги, схожі на дитячі гойдалки) і врівноважити його там, а потім запропонувати йому подумати про ноги, ноги починають переважувати. Це тому, що у тій частині тіла, на яку ми звертаємо увагу, посилюється кровообіг. Те, на що спрямована наша увага, має властивість розширюватись (і фізично, і психологічно).
Як же ми самі заважаємо собі зцілити себе на сьогодні? Ми це робимо, пам’ятаючи старі образи та хвилюючись про майбутнє. І поки ми так робимо, тіло не має сил лікувати себе в теперішньому.
Як людина може більше перебувати в “зараз”?
Насамперед потрібно відпустити минуле. Особливо те, що викликає багато емоцій. Чим більше емоцій викликає подія, тим складніше її відпустити. Це як катання на американських гірках. Їхати страшно, але емоції захоплюють і хочеться повторення.
Як же повернути свою увагу з майбутнього зараз?
Методи, які здаються мені дієвими:
- психотерапія, робота зі своїми страхами та тривогами;
- будь-які вправи для релаксації;
- щоденна медитація з концентрацією на диханні. Або будь-яка інша медитація;
- будь-які методики та практики, які підвищують рівень довіри до життя та спокою;
- відмова від перегляду телевізора (якщо ви його все ще дивитеся), особливо ток-шоу та новин.