Сьогодні Неділя прощення
Закон пробачати, який Бог написав для людини, заслуговує, щоби ми поставилися до нього серйозно. Бог не знає іншого, ніж цей, закону.
Людина також не повинна знати іншого закону. Цей божественний закон постановляє, що мірою Божого пробачення є людина. Бог пробачає стільки, скільки людина пробачає своїм братам, подібним до неї. Якщо ми щедрі, побожні, милосердні, великодушні, багаті добротою і допомогою, тоді й Господь буде для нас багатим у всяку доброту й милосердя.
Все пробачається, навіть найгірші й найбільші гріхи. Якщо ж ми не маємо ані співчуття, ані милосердя, Господь буде міряти нашою ж мірою прощення і милосердя для нас. Цей закон стосується не тільки пробачення, але й милосердя загалом. Що більше ми милосердні з братами, то більше Господь буде милосердним до нас. Що менше ми схильні пробачати й співчувати, то менше ці якості Господь виявить до нас.
Сьогодні, на жаль, бракує в серцях цього закону. Наче б його забули. Неначе б розум ніколи про нього не знав, ніколи не чув про нього. Ми всі будуємо дуже дивне християнство, що не містить в собі євангельських настанов. Саме пробачення йде на першому місці в списку християнських правд.
Християнин, який не пробачає, виявляє свою нескінченну далекість від Ісуса Христа. Він пробачав не ті гріхи, які були вчинені проти когось іншого. Він пробачав гріхи, вчинені проти Нього самого, Сина Божого, Єдинородного від Отця, самого Творця тим, хто Його розіп’яв. Він не пробачав аж на третій день, коли явився воскреслим своїм учням.
Він пробачав власне перебуваючи на хpесті, коли Його тілο страждало, а безмірний біль проймав душу. Ми ж іноді не можемо пробачити навіть після довгих років і завжди ховаємо всі урази в серці. Просімо у Господа благодаті пробачати.
Джерело: CREDO
Літургійні читання східного обряду та роздуми із журналу «Скинія» на 10 березня
