На одному з пагорбів росли три дерева. Одного разу вони розговорилися про свої надії і мрії.
Перше дерево сказало: «Коли-небудь я хотіло б стати ящиком для скарбів. Мене заповнили б золотом, сріблом і дорогоцінними каменями. Мене прикрасили б різьбленням, і кожен би бачив мою красу».
Друге дерево сказало: «Я хотіло б стати потужним кораблем. Я перевозило б царів і цариць по хвилях в усі куточки землі. Всі відчували б себе в безпеці через мою міцності».
Третє дерево сказало: «Я хотіло б вирости і стати найпотужнішим і високим деревом у лісі. Люди б бачили мене на вершині пагорба, милувалися б моїми гілками і думали б про Бога і про те, як близько я до Нього. Я стало б найбільшим деревом всіх часів і народів, і люди завжди б пам’ятали мене».
Через кілька років їх молитов за свої мрії прийшли лісоруби. Один підійшов до першого дереву і сказав: «Це міцне дерево, напевно, я зможу продати його теслі», і почав його рубати. Дерево було щасливим, бо тесляр міг зробити з нього ящик для скарбів!
Підійшов до другого дерева лісоруб і сказав: «Це міцне дерево, я зможу продати його будівельникам кораблів». Друге дерево зраділо, бо воно було на шляху до здійснення своєї мрії.
