– Раніше, Вадиме, треба було думати! Які зараз у моєму віці діти? Через 5 років я могла б стати бабусею, а ти мені пропонуєш у 40 років дитину?
Сімейне життя Ірини та Вадима складалося чудово. Подружжя до успіху пробиралося, як то кажуть, з самих низів, обидва працювали багато.

Вадим взагалі був кар’єристом – чоловік мріяв колись стати великим чиновником чи бізнесменом.

Іра чоловіка підтримувала у всьому, але склавши руки теж ніколи не сиділа – працювала хіміком в одній проектній компанії.

Познайомилися Іра та Вадим багато років тому, тоді їм обом було по 27 років.

Питання про діточок Іриною піднімалося неодноразово, Вадим начебто проти дітей ніколи не висловлювався:

– Звичайно, потрібні діти, ми ж нормальна родина. Ось трохи встанемо на ноги, потім вже почнемо, як усі нормальні люди, будемо планувати.

Поки що, Іринка, не час – робота дуже нестабільна, свого житла немає, проблем купа! Ну куди нам поспішати? Адже зовсім молоді!

Ірина спочатку у цьому питанні чоловіка підтримувала, ходила до лікаря, приймала таблетки, які той виписував їй.

На здоров’я ці препарати впливали негативно, після них Іра почувала себе погано.

Багато разів молода жінка заводила з чоловіком розмову про те, щоб він узяв на себе питання запобігання:

– Ні, навіть не вмовляй! У рукавицях – не робота, от і тут те саме. Пий таблетки, вони набагато надійніші!

Таблетки Іру вперше підвели за 2 роки після весілля. Побачивши дві смужки на тесті, жінка одразу ж кинулася за порадою до чоловіка.

Вадим насупився:

– Цього зараз нам ще не вистачало! Щойно почали відкладати на квартиру, у планах на найближчі півроку – купити своє житло.

Дитина не дасть нам розвернутися, ми знову на кілька років залишимося в орендованій квартирі!

– Так, ну чому, Вадиме, – несміливо запитала у чоловіка Іра, – чим дитина в квартиру переїхати завадить?

– Своїм існуванням, – гаркнув чоловік, – памперси потрібні, одяг потрібний, постійно якесь особливе харчування дороге, знову ж таки іграшки, розваги, ліки!

Ти уявляєш, скільки грошей з’їдатиме дитинча?

Відкладати не вдасться! От скажи мені, ти хочеш все життя жити по орендованих квартирах?

От і я не хочу. Ти, Іро, знаєш, що робити. Заводити дитину зараз не час!

Іра покірно записалася на переривання. На душі було якось гидко. Виходить, вона стільки років мріяла стати матір’ю і зараз зраджує себе тільки тому, що чоловікові так захотілося?

Вадима вона любила, втрачати не хотіла, тому й наважилася на такий серйозний крок.

Прийшовши до тями після операції, Іра з головою поринула в роботу. Вона навмисне позбавляла себе вільного часу – так менше думалося про дитину, яка могла б у них з Вадимом бути.

Як на зло, дві колеги в положенні і тепер розмовляли один з одним виключно про майбутні пологи, про покупки для малюка.

Ці розмови Ірину боляче поранили, хоч вона й виду не подавала.

Ще за рік Іра знову зрозуміла, що носить під серцем дитину. Цього разу жінка сподівалася, що чоловік дозволить їй залишити дитину, адже житлове питання вже вирішилося – квартира, простора, двокімнатна, кілька місяців тому була куплена.

Всупереч очікуванням Іри, Вадим знову не зрадів:

– Ти що, знову? Іра, їй-богу, ти як кролиця! Ну невже не можна сходити до лікаря та попросити фахівця порадити максимально надійний метод запобігання? Рано нам ще заводити дітей!

– Вадимчику, ну як це – рано? Квартира у нас є, робота і в тебе, і маю стабільну. Ну, що заважає, я не зрозумію? Що цього разу не так?

– Да все! Я ж тобі пояснюю, що не час зараз заводити дитину! Я планую отримати підвищення, ночую буквально на роботі.

Ти ж сама знаєш, що дитина – це що? Це в першу чергу безсонні ночі!

Я маю повноцінно відпочивати, і вранці на роботу йти зі свіжими думками.

Хто дасть мені підвищення, якщо я клюватиму носом замість того, щоб важливі питання вирішувати? Ні, поки що рано!

Ірина знову записалася на переривання. Цього разу втрату дитини їй було важче переживати.

Від Вадима мені було ніякої підтримки, чоловік вважав, що нічого екстраординарного не сталося.

– Припини лити сльози. Іра, ну набридло! Як не прийду з роботи – ти весь час заплакана!

З тобою навіть поговорити останнім часом нема про що, ти ніби в собі замикаєшся.

Я не зрозумію, що сталося страшного? Ну прибрала і прибрала, ще все буде, якщо буде потрібно.

Не розігруй драму, неприємно на це дивитися!

Шість років після другої спроби стати мамою Іра із Вадимом прожили спокійно.

Жінка більше розмов про дітей не заводила і ретельно “оберігалася”, щоб знову не опинитися у складній ситуації.

Їй чомусь здавалося, що мрію стати матір’ю тепер можна поховати.

Вадим жодної ініціативи не виявляв, чоловіка цікавила винятково робота. Підвищення він, до речі, отримав і поставив собі нову мету – відкрити власний бізнес.

– Ось кілька років ще працюю і почну думати, як і куди рости. Хочу якусь торгову точку відкрити, – мріяв Вадим, – тільки не вирішив, з продуктами чи з одягом.

Іринко, ти як думаєш? Що з цього вигідніше?

Ірина якось не стерпіла і запитала:

– Висока зарплата, власний бізнес, квартира – це, звісно, ​​добре. А діти колись? Вадим, я не молодшаю, мені вже 36, я могла б мінімум двічі стати матір’ю!

– Знову ти за своє, – розлютився Вадим, – сказав же, ще не час! Я не хочу, щоб моя дитина чогось потребувала!

Спочатку самим треба стати на ноги, а вже потім про продовження роду думати.

Ось відкрию свою справу, розкручусь і ми з тобою займемося цим питанням.

Як на зло, Іру знову підвів захист. На цей раз жінка була твердо має намір залишити цю дитину:

– Ти що, з глузду з’їхала? – обурився Вадим, – я тільки-но почав бізнес розкручувати!

Ти зараз підеш у декрет, зарплату отримувати перестанеш, на мою шию сядеш. Невже з цим не можна трохи зачекати?

Ір, не треба нам зараз дітей. Ну не час поки що! Дай мені бізнес зрештою розкрутити.

Іра чинила опір до останнього, але Вадим все ж умовив її. Тоді в душі жінки обірвалася туго натягнута струна і прийшло заспокоєння – вона зрозуміла, що швидше за все матір’ю більше ніколи не стане.

Все-таки три переривання не могли пройти безслідно.

Запитувати про дітей Іра чоловіка перестала. Вадим займався своїми справами, з роботи він звільнився і всього присвятив себе магазину з продуктами.

Час минав, подружжя жило цілком мирно, як раптом несподівано Вадим, повернувшись якось додому, дружині заявив:

– Ну ось, настав час тепер і нам задуматися про спадкоємців!

Іра остовпіла: їй 40 років, про яких дітей взагалі Вадим веде мову?

– Ти знаєш, був я сьогодні в гостях у Толіка. Ти його, мабуть, не знаєш, це мій колишній однокласник, зустрілися випадково сьогодні, він мене запросив до себе.

Так у нього троє, уявляєш? Наймолодший тільки повзати почав. Такий зворушливий малюк!

Давай-но, Іра, скасовуйте всі свої таблетки і починай готуватися до появи нашої дитини!

Тепер уже Іра не хотіла ставати матір’ю. Начитавшись статей в інтернеті, жінка розуміла, що у її віці може статися всяке.

Чоловікові про це вона сказала прямо:

– Раніше, Вадиме, треба було думати! Які зараз у моєму віці діти? Через 5 років я могла б стати бабусею, а ти мені пропонуєш у 40 років дитину народити?

– Що ти вигадуєш? – Знову обурився Вадим, – зараз і в 50 можна, що мало у світі таких випадків?

Наші предки як жили? У полі, у пелюшку завертали та йшли працювати далі!

Зніжені такі жінки зараз пішли. Ір, давай, мені потрібний спадкоємець!

Але цього разу було не все так просто, у Ірини ніяк не виходило, напевно, все ж таки три переривання негативно позначилися на її репродуктивних функціях.

Іра бігала лікарями, безкоштовних міняла на платних, але дива так і не сталося.

Вадим з кожним днем ​​ставав все дратівливішим, між подружжям стали часто спалахувати скандали:

– Я не зрозумію, Іро, що відбувається? – Кричав на дружину Вадим, – раніше як у кішки все було швидко та невчасно, тільки і встигав тебе до лікарів відсилати, а зараз що змінилося?

– Я не знаю, – відповіла Ірина, – Бог, мабуть, не дає. Гріх на мені великий, я трьом дітям не дозволила прийти на цей світ. Тільки прикро, що чомусь за це розплачуюсь одна я!

– Ти на що натякаєш? – заревів Вадим, – я чи винен у тому, що у нас з тобою дітей немає?

Могла б наполягти, не йти в мене на поводі! Нема чого на мене, Іра, всіх собак вішати.

Іди та проходь обстеження, нехай лікарі шукають причину. Я даю тобі рівно рік! Якщо за рік ти не не зможеш, я подам на розлучення.

Не потрібна мені хвора дружина навколо вільних, молодих і здорових сотні!

Через стільки років шлюбу в Ірини на чоловіка розплющились очі. Вадим – егоїст, його не цікавить нічого, окрім власного комфорту.

З вини дружина Іра втратила шанс стати матір’ю. У тому, що Вадим справді дотримається свого слова, вона не сумнівалася.

Раніше йому хотілося грошей, а тепер спадкоємця, і до своєї мети чоловік йтиме напролом, як танк, і рано чи пізно свого доб’ється.

Чекати цілий рік Іра не стала, сама подала на розлучення.

Поклавши перед чоловіком папери, вона холодно сказала:

– Можеш прямо зараз вирушати на пошуки матері для своєї майбутньої дитини. Тебе біля себе не тримаю, не треба чекати 12 місяців, на розлучення я сьогодні вранці подала.

Було видно, що ця новина Вадима приголомшила:

– Навіщо? Навіщо це все?

– Я зрозуміла, що ми з тобою абсолютно різні люди. Всі ці роки я жила для тебе, щоб догодити тобі, а зараз настав час подбати про себе.

Жаль тільки, що здоров’я колишнього не повернеш. На бізнес я не претендую, він мені не потрібен, а от квартиру ділитимемо.

Я теж брала участь у збиранні грошей, тож сподіваюся на твою чесність. Я хочу рівно половину вартості. Цих грошей мені вистачить на однокімнатну.

Вадим дружину вмовляти не став, на розлучення чоловік погодився.

Іра з квартири, де прожила майже десяток років, з’їхала. Частку дружини Вадим викупив, вони розлучилися.

Про долю колишнього чоловіка Іра нічого не знає, після розлучення вони не спілкуються.

Більше заміж виходити жінка не хоче, не вірить, що ще здобуде своє щастя.