Напевно, якщо людина була справді мудрою, то актуальність її слів буде непідвладна будь-якій кількості часу. Ось і після смерті Сократа минуло понад дві тисячі років, а істини, що містяться в його словах, чіпають душу навіть зараз.
У цій статті я наведу вам два критерії із цитат Сократа, як відрізнити мудру людину від недалекої.
“Я знаю, що нічого не знаю, але інші не знають і цього”
Це одне з найвідоміших висловів Сократа, в якому є глибокий зміст, але мало хто його розуміє. І я зараз його поясню.
Ви помічали, що діти іноді кажуть неймовірно мудрі речі? Але навіть дорослі освічені люди часом не розуміють сказані дітьми істини. Чому так трапляється?
Дорослі люди накопичили за своє життя багато забобонів, ідей та теорій, які заважають їм ясно думати. А у дітей чиста свідомість, яка поки що не забруднена чужими знаннями та філософіями.
Дитина нічого не знає, але завдяки своїй безневинній свідомості, вона ясно бачить світ і може робити мудрі висновки та спостереження. Тому мудрість – це не кількість знань, а здатність бачити реальність такою, якою вона є.
Ось чому Ісус говорив учням, що, поки вони не стануть як діти, вони не увійдуть до Царства. Початок мудрості – це розуміння того, що життя настільки безмежне, що його не можна пізнати повністю. Пізнання життя – це безперервний процес, отже ніяке знання може бути абсолютним.
Тому мудрець завжди відкритий новому, адже він усвідомлює своє невігластво перед життям і розуміє, що його знання надто малі та обмежені.
«Розумні люди навчаються всьому і у всіх, середні люди на своєму досвіді, дурні люди вже мають відповіді на всі запитання»
Зазвичай ми вважаємо, що якщо людина нічого не досягла у житті або часто робить дурниці, то до неї не варто прислухатися. Але й ці люди мають свій життєвий досвід, який може виявитися корисним. Тому мудра людина навчатиметься навіть у них, якщо є чому навчитися. А недалекі люди впевнені, що вже знають і вміють.
До речі, тому багато наукових відкриттів насилу пробивали собі шлях до життя. Наукове співтовариство було впевнене у своїй правоті та знаннях, і відкидало будь-які теорії та винаходи, які виходили за рамки вже відомого або навіть спростовували його.
