«Я роблю свою справу, і ти робиш свою справу. Я в цьому світі не для того, щоб відповідати твоїм очікуванням, і ти в цьому світі не для того, щоб відповідати моїм. Ти це ти, і я це я. І якщо нам довелося знайти одне одного – це чудово. А якщо ні — нічого не вдієш», — Фріц Перлз.
Ми не зобов’язані подобатися всім людям, і немає нічого страшного навіть у тому, якщо ми подобаємося зовсім малій кількості людей.
Але як часто часто чуєш від людей такі вигуки: «Ну як він може так одягатися/думати/говорити/поводитися! Я цього взагалі не розумію!
Тобто бувають люди, в голові яких не вкладається, що хтось може від них відрізнятися і робити щось, що не відповідає їхнім очікуванням та світогляду. Через це в них може виникнути неприязнь, холодність і відстороненість по відношенню до них, хоча причина всього — звичайна розбіжність. Сама людина цілком може бути хорошою.
Тому, щоб зустрічі з тими людьми, які нам не подобаються, не перетворювалися на драму, наведу поради відомих психіатрів: Карла Густава Юнга та Фріца Перлза.
Порада Фріца Перлза
Фріц Перлз – засновник гештальт-терапії – придумав текст, який надалі назвали молитвою гештальта:«Я роблю свою справу, і ти робиш свою справу. Я в цьому світі не для того, щоб відповідати твоїм очікуванням, і ти в цьому світі не для того, щоб відповідати моїм. Ти це ти, і я це я. І якщо нам довелося знайти одне одного – це чудово. А якщо ні — нічого не вдієш».
Як бачите, нічого й не треба особливого робити чи вирішувати з тими людьми, які нам не подобаються, бо різниця між нами чи наша ворожість — це абсолютно нормальні явища.
Тому тим людям, які люблять вигукувати про те, як це інші можуть так одягатися, говорити і чинити — треба просто йти своєю дорогою та жити щасливо, не втручаючись у життя інших людей і не намагаючись їх спрямовувати. Вони йдуть на північ, а ми на південь, і в цьому немає жодних проблем.
А якщо нам доводиться перетинатися, то важливо приймати відмінності та розбіжності один одного і не робити з цього причини для суперечки та конфлікту.
Порада Карла Густава Юнга
“Все, що дратує нас в інших, може призвести до розуміння нас самих”.Тобто наша ворожість має бути не приводом для конфлікту між нами, а має підштовхнути нас до самопізнання, до того, щоб зазирнути в себе та побачити своє несвідоме, свої «внутрішні гвинтики», які формують наші симпатії та уподобання.