– Неприємно на тебе дивитися! – сказав Тетяні наречений. – Ти хоча б перед весіллям приведи себе в порядок!
Тон Олексія був незвично різким, так він з нею ще ніколи не говорив…
– Що за наказовий тон? – здивувалася Тетяна.
– Нормальний тон, – пробурчав Олексій. – Ти просто все сприймаєш занадто близько до серця.
Тетяна хотіла було приструнити майбутнього чоловіка, але вчасно прикусила язика.
“Все в порядку, він просто переживає перед весіллям”, – подумала жінка. Трохи помовчавши, вона запитала:
– Льошо, а що ти розумієш під визначенням привести себе в порядок?
– А ти хіба не знаєш? – посміхнувся він.
– Ні, не знаю, – відгукнулася Тетяна. – Я завжди вважала, що бути в порядку – це стежити за своєю вагою, шкірою, волоссям, руками і ногами. Хіба ти коли-небудь бачив мене розпатланою? Або, можливо, помічав бруд у мене під нігтями?
Вони гуляли в парку, взявшись за руки. Осіннє листя лагідно шелестіло під ногами, з річки дув теплий вітерець. Настрій у Тетяни був піднесений, і їй не хотілося, щоб цей чудовий вечір закінчувався.
Олексій зупинився, вибрав вільну лавку і запропонував нареченій присісти. Тетяна почала говорити про клопоти, пов’язані з майбутнім весіллям, але незабаром помітила, що наречений слухає її упівголоса, набагато більше його цікавили перехожі.
– Дивись, – сказав він, вказуючи на високу ефектну шатенку, що продефілювала повз них. – Ось це, що я називаю “бути в порядку”.
Простеживши за захопленим поглядом нареченого, Тетяна відчула образу.
– Ти хочеш, щоб я наростила собі таке ж волосся? – уточнила вона.
– Е-е-е… Ну не обов’язково таке ж, – серйозно відповів Олексій. – Але не завадило б. Знаєш, можна навіть не нарощувати, а щось зробити зі своїм, щоб воно у тебе так сильно не вилося. Праскою випрямити їх не пробувала?
– Ні, не пробувала. По-перше, від праски волосся псується, а по-друге… – Тетяна здивовано подивилася на нареченого. – Тебе моє волосся завжди начебто влаштовувало. Щось змінилося за цю ніч?
Олексій нічого не відповів і нахохлився.
– Тепер про манікюр, – продовжила Тетяна. – Ти ніколи мені не казав, що тобі подобаються довгі нарощені нігті.
– Не обов’язково довгі, – пробурчав Олексій. – Але вони повинні бути акуратними і красивими.
– Добре, прийнято. Але ти ніколи не робив мені зауваження з цього приводу.
Виразно подивившись на нареченого, Тетяна продовжила:
– Так, тепер поговоримо про макіяж…
Олексій покосився на неї і незадоволено запитав:
– Тролиш?
– Навіть не думала, – посміхнулася Тетяна. – З чого це ти вирішив?
– Думаєш, я не бачив, як ти напружилася, коли повз нас пройшла та…
– Наманікюрена і напедикюрена, з нарощеним волоссям? – підхопила Тетяна.
– Ну ось бачиш! – в голосі Олексія прозвучала досада. – У тебе абсолютно неправильна реакція на неї… І взагалі на все. Я просто показав тобі цю дівчину, щоб ти знала, на кого потрібно рівнятися.
– Добре, добре, – терпляче промовила Тетяна. – Ти просто показав мені її. А я просто запитую. Ми розписуємося через місяць? Чи як?
– Що за питання… Звичайно, так!
Тетяна різко піднялася і подивилася на нареченого зверху:
– А то подумай. Якщо тебе раптом перестав влаштовувати мій зовнішній вигляд, хоча влаштовував всі п’ять років, поки ми зустрічаємося, чи варто нам з тобою створювати сім’ю? Може, тобі краще зробити пропозицію тій красуні, яка тебе так вразила? Вона не так далеко пішла, ти її ще наздоженеш!
Не обертаючись на застиглого від здивування нареченого, Тетяна попрямувала до виходу з парку. Олексій наздоганяти її не став…
Тетяна і Олексій були знайомі ще зі шкільної лави. В одинадцятому класі вони почали зустрічатися, разом вступали до університету і мріяли одружитися якомога швидше.
Але доля розпорядилася інакше, так вийшло, що Тетяна поїхала за обміном до Америки, де зустріла свого першого чоловіка. На жаль, шлюб виявився досить швидкоплинним – чоловік у всьому слухав матір, і часом доходило до абсурду, а волелюбній Тетяні це не подобалося.
Повернувшись на батьківщину, вона почала займатися кар’єрою і не хотіла стосунків.
Але одного разу в компанії вона знов зустріла Олексія, він провів її до будинку, і більше вони не розлучалися.
На свій подив, Тетяна виявила, що друг її юності сильно змінився. Колись легкий на підйом і дотепний, він перетворився на педанта, і часом жінці було з ним дуже складно.
“Немає людей без недоліків”, – казала вона собі після чергової перепалки з коханим. – “Зрештою, я теж не ідеальна”.
Півроку тому Олексій зробив Тетяні пропозицію, і вона прийняла її. До репетиції весілля залишалося менше місяця, і жінка пурхала від щастя. Вона й уявити не могла, що коханого не влаштовує її зовнішність!
“Ось навіщо він все зіпсував?” – шморгнула вона носом, піднімаючись ліфтом на свій поверх.
Наступного вечора Олексій зателефонував нареченій.
– Привіт, – його голос звучав звично тепло.
– Привіт, – холодно відгукнулася Тетяна. – Що, згадав, яку ще деталь мені потрібно змінити в своїй зовнішності, щоб тобі було приємно на мене дивитися?
– Взагалі-то, я дзвоню, щоб вибачитися, – після невеликої паузи сказав молодий чоловік. – І якщо ти подивишся у вікно, то зрозумієш, що я налаштований дуже серйозно.
“Знову якась нісенітниця!” – пирхнула про себе Тетяна, але у вікно все-таки виглянула.
Під її вікном на лавці сидів збентежено усміхнений Олексій. В руці він тримав великий букет квітів.
– Якщо ти мені не пробачиш, я сидітиму тут всю ніч, – сказав він у слухавку.
Звісно, Тетяна пробачила нареченого і пустила його до квартири.
Кілька днів потому мати Олексія Алла Іванівна запросила його і Тетяну на свій день народження. Незважаючи на те, що майбутня свекруха могла собі дозволити “погуляти” в ресторані, відзначати свято вона завжди вважала за краще вдома.
– День народження – це особисте свято, – говорила вона. – Хочеться бачити поруч тільки найближчих, а не казенну обстановку і офіціантів.
У Тетяни з нею склалися рівні, хоча й дещо прохолодні стосунки. Вони ніколи не сварилися, проте Тетяна ніяк не могла позбутися відчуття, що Алла Іванівна немов розглядає її під мікроскопом, вивчає і оцінює.
Майбутня свекруха завжди виглядала “з голочки”, і похід до салону краси був для неї чимось буденним. Поруч з нею Тетяна, яка ніколи не носила суконь і спідниць, а макіяж робила тільки у виняткових випадках, завжди відчувала себе дещо ніяково.
Якось Алла Іванівна спробувала поговорити з Тетяною на цю тему.
– Тетяночко, ти така мила дівчинка, – почала вона, – ну чому ти не фарбуєшся?
– Ось тому і не фарбуюся, – посміхнулася вона. – Навіщо наносити на обличчя косметику, якщо воно і так нормальне?
Алла Іванівна промовчала і якийсь час не піднімала цю тему.
– Чому б тобі не зробити собі брови? – запитала вона іншим разом.
– А навіщо? – відгукнулася Тетяна.
– Ну це красиво… І модно, зрештою. Татуаж зараз роблять усі, – авторитетно заявила Алла Іванівна.
“А я не хочу”, – хотілося відповісти Тетяні, але вона вирішила перевести розмову на іншу тему.
Незабаром зрозумівши, що переробити Тетяну не вдасться, Алла Іванівна відстала від неї. Жінка подумала, що питання закрите, і полегшено зітхнула. На жаль, вона помилялася…
Відзначивши день народження і провівши гостей, Алла Іванівна прилягла відпочити. Тетяна зголосилася допомогти їй з посудом і метушилася на кухні. У якийсь момент, проходячи повз вітальню, в якій затишно розташувалися винуватиця торжества і Олексій, вона почула:
– Ні, що не кажи, а все-таки вона невиправна провінціалка, – з сумом у голосі говорила майбутня свекруха.
– Чому ти так вважаєш? – запитав Олексій.
– Ну ти подивися, як вона виглядає! Ні зачіски, ні макіяжу, ні нігтів. У гардеробі суцільно джинси та сорочки… Не ефектна вона. Такою не хочеться милуватися.
Тетяна застигла на місці. Вона чекала, що наречений захистить її, скаже, щось на кшталт “Я покохав і кохаю її такою, яка вона є”, але Олексій мовчав. Жінка не могла бачити його, але чомусь була впевнена, що коханий згідливо кивнув.
– Я знаю, що у вас скоро весілля, – знову подала голос Алла Іванівна. – І чомусь впевнена, що її на святі затьмарять абсолютно всі, в тому числі і свідок.
– А я поговорив з нею на твоє прохання. Просив її привести себе в порядок до весілля, – відповів Олексій. – І вона обіцяла мені. Так що за це можна не переживати.
Повисла пауза, а потім Алла Іванівна сказала:
– Я, синку, переживаю про інше… Це зараз для тебе нікого не існує, крім неї. Але в сімейному житті одноманітні дні настануть дуже швидко… Адже вона буде постійно миготіти у тебе перед очима! Незабаром вона тобі приїсться, і ти почнеш помічати красу інших жінок… І чи зможеш ти зберегти свою сім’ю, велике питання.
На це Олексій теж нічого не відповів.
– Подумай, синку… – зітхнула Алла Іванівна. – Добре подумай. Я б не хотіла, щоб ти пов’язав життя з сірою мишкою.
Тетяна тихенько повернулася на кухню. Першою її думкою було зібратися, залишити недомитий посуд і мовчки піти, але вона передумала.
“Зрештою, я виходжу заміж за Олексія, а не за його маму”, – вирішила вона. – “А він мене кохає такою, яка я є. Інакше ми не були б разом п’ять років…”Втім, в останньому своєму висновку жінка була впевнена вже не на всі сто.
До репетиції весілля залишалися лічені дні. Добре подумавши, Тетяна, на плечах якої лежала організація свята, все-таки вирішила порадувати майбутнього чоловіка.
“Від мене не убуде”, – міркувала жінка. – “Сходжу один вечір в бойовому розфарбуванні і з зачіскою. Тільки заради Олексія. Мені нескладно, а йому приємно”.
Вона знайшла хорошого стиліста, і разом вони підібрали весільний образ, який повинен був сподобатися Олексію.
Зрозуміло, волосся Тетяна нарощувати і випрямляти не стала, та й без накладних нігтів вирішила обійтися. Але макіяж, що відповідав стилю весілля (вони планували виїзну реєстрацію шлюбу), і ефектна зачіска були при ній.
Жінка була впевнена, що Олексій оцінить її зовнішній вигляд, і їй не терпілося скоріше побачитися з ним на репетиції… Але вона помилялася.
Коли Олексій побачив її, його обличчя витягнулося.
– Що… – збентежено пробурмотів він. – Що ти з собою зробила?
– Макіяж і зачіску, – посміхнулася Тетяна. – Тобі подобається?
Олексій зблід, його губи затремтіли, а ось вуха чомусь почервоніли.
– Ні! – вигукнув він так голосно, що на них почали озиратися організатори свята.
Тетяна попросила нареченого говорити тихіше, але його було не зупинити.
– Я все зрозумів! – вигукнув він. – Ти спеціально зробила такий макіяж, щоб помститися мені за те, що я посмів критикувати твій зовнішній вигляд!
– Олексію, про що ти говориш? Я працювала з одним з найтоповіших у місті стилістів! Що не так з моїм обличчям? – запитала здивована Тетяна.
– Все не так! Абсолютно все!
Олексій перевів подих і продовжив бушувати:
– Та ти подивися на себе! Такий макіяж роблять хіба що дівчата з низькою соціальною відповідальністю! Втім, я не здивований…
І тут Олексій, нікого не соромлячись, пригадав Тетяні її перший шлюб і життя в Америці.
– Шлялася за кордоном, гуляла там з ким попало! – істерив він. – Тому і макіяж у тебе такий! Відповідний!
Тепер на них дивилися майже всі. Відчуваючи на собі цікаві погляди і згораючи від сорому, Тетяна мовчки розвернулася і пішла геть. Вже в таксі вона трохи відійшла від потрясіння і подивилася на себе в дзеркало. Звідти на неї дивилася приваблива жінка з ефектним вечірнім макіяжем.
І раптом Тетяна зрозуміла, в чому справа. Олексій настільки звик бачити її без косметики, що вечірній весільний макіяж здався йому занадто вульгарним.
Перехотівши плакати, Тетяна пирхнула від сміху. Вона сміялася і над своїм горе-нареченим, і над собою…Наступного дня Тетяна скасувала весілля, Олексій їй так і не подзвонив, і вона зв’язалася з ним сама.
– Олексію, пробач, на весілля я не прийду, – сказала вона. – Я вже все скасувала і повернула сукню.
– Та ти збожеволіла! – обурився Олексій – Ти вдома?
– Так.
– Я зараз приїду! Будь на місці.
Через чверть години він приїхав до Тетяни.
– Я думав, ти просто вмиєшся, і все! – почав він з порога. – А ти влаштувала цирк… Ще й скасувала все… Ти чому за мене все вирішила?
– Тому що не хочу, щоб ти пов’язав своє життя з сірою мишкою, – посміхнулася Тетяна. – Одружуйся з тією, яка сподобається твоїй матері. Це дуже важливо!
Після невеликої паузи ошелешений Олексій промовив:
– Ось ти… – тут він грубо сказав, ким вважає колишню наречену. – Та ну тебе!
Зачинивши за ним двері, Тетяна посміхнулася. Як не дивно, але вона відчула полегшення.
