Я не розумію, в який момент у нашій родині стався роздільний бюджет, мабуть, коли я вийшла з другого декрету. До цього моменту такого не було, може, тому, що я заробляла багато.
Зараз я працюю, робота дуже складна забирає багато сил і часу, часто доводиться працювати у вихідні, наприклад. Але платять вище за середню зарплатню.
Чоловік працює з дому, займається продажами, заробляє більше за мене, в мінімум рази два. Але якось так сталося, що всі витрати в нашій родині лежать на мені.
Оплата квартири, всі дитячі свята та гуртки, одяг взуття для них, продукти, які я сама маю купити, принести та приготувати, хоча я не за кермом. Чоловік оплачує якісь великі витрати, наприклад ремонт у будинку, або поїздка на море.
Відпочиваємо ми раз на рік, іноді два. По дому чоловік не допомагає зовсім, жодного разу тарілки не помив.
Він свої гроші вкладає у свій бізнес і збирає, накопичив уже пристойну суму. І хизується, що він забезпечений.
Мені якось сказав з докором, коли я сказала, що гроші взагалі загальні, мовляв, ти туди нічого не поклала. Звичайно не поклала, відкладати у мене не виходить, тому що щомісячні витрати якраз рівні моєму доходу.
Чоловік хороша людина, я завжди знала, що він дуже раціональний щодо витрат, але останнім часом особливо загострилося накопичення. Якщо дасть мені грошей на щось, то обов’язково чекає, що я поверну. Записує.
Як ви вважаєте, чи такий формат бюджету в сім’ї можна вважати об’єктивним і справедливим? Мені прикро, що чоловік ще й коментує, що я не вмію розпоряджатися грошима, питає, куди все витратила.
А я при нормальній зарплатні до ладу і дозволити собі нічого не можу. Чи є якийсь вихід із такої ситуації?
Просто сісти та поговорити з ним неможливо. Ми жодної проблеми нормально не обговорювали, він просто перестає розмовляти.
Може не розмовляти тиждень, потім просто повертаємось до звичайного життя. Чоловік людина жорстка, вважає себе справедливим.
Він не гуляє, постійно весь час проводить з нами. Заміж виходила з великого кохання, бюджет був загальний. Не знаю, як мені бути та що робити?
