– Валю, ти подивися на себе в дзеркало! – зробив незадоволене обличчя Аркадій, прискіпливо оглядаючи свою дружину. – Ти з цієї сукні давно виросла. Обтягує надто, шов ззаду розходиться.

– Так? А я й не помітила, – засмутилася Валентина. – У чому ж мені йти на зустріч із друзями…

– Доведеться знову вдягнути свої балахони, – відповів чоловік із часткою сарказму. – Адже в нормальний одяг ти вже не влазиш.

– Але я ж буквально півроку тому на світ сина привела, ще не відновилася. Потрібен час, щоб схуднути і повернутися до колишнього вигляду, Аркадію. Та й вік уже, не дівчинка.

– Ой, це все відмовки. Подивися на свою подругу, ви з нею однолітки, але виглядає вона приголомшливо! – у голосі чоловіка почулося захоплення.

– В Інги немає дітей. Тим паче вона зі спортзалу не вилазить. Може мені теж абонемент взяти?

– Чудова ідея!

– Добре, тоді візьму на вечірні заняття. Будеш приходити з роботи, сидіти з Іванком, а я на тренування.

– У сенсі сидіти з Іваном? Ні, ні, люба. У мене на роботі аврал, мені вечорами не до цього.

– А як же тоді бути? Хто з Іваном залишиться?

– Ну, найми няню.

– Аркадію, ти ж знаєш, я чужим не довіряю. Тим більше Іван ще дуже малий. Ні, це виключено!

– Ось знову причини шукаєш, аби тільки нікуди не ходити! Марнотратство це називається, Валю!

– Та просто…

– Що просто? Інга он знаходить час, ходить і займається. Хоча, адже теж у неї справ багато. Робота юристом непроста так-то. Бери приклад, будь як вона!

– Як вона? А що ти тоді зі мною живеш, якщо мені її в приклад постійно ставиш?

– Тому що кохаю тебе, – сказав Аркадій і обійняв дружину, закотивши очі.

Насправді це була брехня. Аркадій хотів вигідно прилаштуватися, а в батька Валентини була досить прибуткова компанія. Ось він і почав до жінки залицятися, а коли вони одружилися, то на правах родича вступив у сімейний бізнес.

– Гаразд, Валю, досить гуму тягнути. Збирайся швидше і поїдемо, – Аркадій нервово глянув на годинник.

– Добре, зараз знайду що-небудь пристойне.

Жінка одягла об’ємний худі та лосини, волосся зібрала в пучок. Сьогодні друзі запросили їх на новосілля. Збирається вся компанія, зокрема й Інга.

– Аркадію, допоможи мені, будь ласка? Візьми Ванечку в переносці, тільки обережно, він спить, – попросила Валентина свого чоловіка.

– Валю, давай сама, я пішов машину гріти. І поквапся, а то як копуша! – чоловік грюкнув дверима і вийшов із квартири.

Валентині з дитиною і сумкою з дитячими речами довелося спускатися самій.

Коли подружжя приїхало до друзів – веселощі були в самому розпалі.

– Привіт! Як я вас давно не бачила! – першою вигукнула Інга.

Виглядала вона шикарно – обтисла червона сукня, туфлі на підборах, стильна зачіска.

– Привіт, люба! – кинувся її обіймати першим Аркадій.

– Оу, легше! – відскочила Інга, але грайливо підморгнула.

– Привіт усім! – сказала Валентина. – Я піду в дальню кімнату, подалі від шуму. Іван ще спить.

Жінка пішла, а Аркадій взявся обходити її подругу.

– Ти просто чудова! – сипав він компліментами. – Фігура вогонь! Виглядаєш чудово!

– Дякую, намагаюся, – кокетливо відповіла Інга. – Аркадію, щось Валя пропала, може ти до неї підеш?

– Ой, та куди вона подінеться. Мабуть Іван прокинувся, сидить у “ку-ку” грає. Я вже краще тут її дочекаюся, – Аркадій нахилився
до Інги і додав, – З тобою….

– Ммм… як цікаво… – відповіла вона, понизивши голос.

Аркадій відкинув пасмо волосся від її обличчя і провів пальцями по щоці.

– Яка в тебе ніжна шкіра…

Інга голосно засміялася, на що обернулися всі гості.

– З новосіллям! – не розгубився Аркадій і підняв келих. Він встав і підійшов до столу. Повернувшись після тосту, він побачив, що Інги ніде немає.

– Аркадію, ти мене загубив? – запитала Валентина, з’явившись у вітальні. Вона помітила шукаючий погляд чоловіка.

– Я… а, так! Тебе… – зам’явся чоловік. – Ти чого там возилася? Де син?

– Я його погодувала і він заснув, поставила поруч радіо-няню, – помахала рукою Валентина, у якої була друга рація. – Вийшла хоч трохи з друзями поспілкуватися.

Але в гостях подружжя пробуло недовго. Іван прокинувся і розплакався. Довелося їхати додому.

– Тепер і з друзями нормально не посидіти, всі плани обламуються! – обурювався Аркадій дорогою додому. –

– Аркадію, не кричи, Івана налякаєш, я його тільки заспокоїла.

– Піду на повітря, не можу вже з вами! Кругом смердить підгузками й молоком! – чоловік кинув на дружину гидливий погляд і вийшов.

Опинившись наодинці, він одразу ж зателефонував Інзі.

– Так… – млосно відповіла та.

– Крихітко, мені здалося, чи… ти сьогодні мені строїла оченята?

– Може здалося, а може й ні…- грайливо відповіла Інга.

– Давай зустрінемося? Можу просто зараз!

– Ні, зараз не потрібно. Але…

– Але???

– Давай у суботу?

– Але до суботи так довго чекати, – простогнав Аркадій.

– Терпіння, тільки терпіння, – протяжно відповіла Інга і відключилася.

Усередині в Аркадія все заграло. Нарешті, ця красива жінка відповіла йому взаємністю.

Тиждень в очікуванні минув болісно, але Аркадій передчував насичену суботню ніч.

– Валю, у мене нарада з партнерами. Додому не чекай, – сказав Аркадій, прискакуючи себе туалетною водою.

– У суботу? О дев’ятій вечора? – здивувалася дружина.

– Так. У бізнесу не буває вихідних, ти ж знаєш. Запитай у батька.

– Ну так, знаю.

– Усе, я помчав.

Аркадій схопив ключі від машини і вихором вилетів із квартири.

– Я вже думав, не дочекаюся нашої зустрічі! – вигукнув Аркадій, коли Інга відчинила двері своєї квартири в шовковому чорному халаті.

Він сунув їй у руки шикарний букет із червоних троянд.

– Привіт, проходь, – запросила вона чоловіка. – Який гарний букет! Дякую.

– А ти, я бачу, теж підготувалася? Яка розумничка!

Аркадій увійшов всередину і побачив свічки, два келихи на столі і пляшечку сухого. На тлі грала романтична музика.

– Звісно, все по фен-шую, – усміхнулася Інга.

Чоловік хотів притиснути її до себе, але вона м’яко ухилилася.

– Тшшш, не так швидко, – жінка поклала квіти, підійшла до столу і плеснула в келих.

– Та в мене вже сил немає триматися!

– Не треба поспішати, сядь, охолонь трохи, – Інга простягнула чоловікові келих.

– Яка ж ти красива! Не те що моя Валя, – сказав він, відпивши ковток.

– А що з нею не так? У вас же начебто кохання?

– Ой, та яке там кохання? Ти подивися на неї, виглядає як бомба, рознесло жахливо. За собою взагалі стежити перестала, як замарашка, – чоловік посунувся ближче. – Не те, що ти…

– А навіщо ж ти з нею тоді живеш? Чому не розлучишся? – не вгамовувалася Інга.

– Розлучуся. Але не зараз.

– Що заважає?

– Я з Валею через бізнес її батька, він хоче передати мені всі справи. Я і так уже його заступником став. Ось коли отримаю все у свої руки, так одразу їй на двері покажу. Терпіти цю свиню вже сил немає, ледве тримаюся, – розговорився Аркадій.

– Так? Чи не занадто жорстоко?

– Жорстоко жити з такою ведмедицею, як вона. Отримає по заслугах, я довго терпів.

Аркадій поставив келих.

– Усе! І зараз я вже не можу більше терпіти! – сказав він хрипким голосом, схопив Інгу за руку і смикнув до себе.

Але тут у кімнаті різко запалилося світло.

– Ах ти, пройдисвіт! – почув Аркадій за спиною голос своєї дружини.

– Що? Що відбувається? – чоловік примружив очі і різко схопився.

– Валю? Ти що тут робишь?

– Прийшла подивитися, як проходить нарада в мого чоловіка!
Аркадій озирнувся на Інгу – та сиділа, відкинувшись на спинку дивана, і посміхалася.

– То ти це спеціально??? – зло прошипів чоловік.

– А ти думав, я свою найкращу подругу проміняю на таке непорозуміння як ти? – з насмішкою відповіла Інга.

– Валю! Вдома поговоримо! – рявкнув Аркадій і побіг на вихід.

– Вдома в тебе більше немає, – крикнула йому в спину Валентина.

Чоловік різко зупинився і обернувся.

– Що ти несеш?

– Я сьогодні залишаюся в батьків, Іван вже там. У тебе одна ніч, щоб вивести свої речі з квартири і зникнути з нашого життя! Я подаю на розлучення!

– Ти з глузду з’їхала? Я разом із твоїм батьком керую сімейним бізнесом, не забула?

– Знову помиляєшся, у бізнесі тебе теж більше немає!

– З чого б це? Поскаржилася своєму таткові? Та він тобі не повірить!

– Я вже скинула йому відео, як ти Інгу обходив і що говорив про свої плани. З кухні чудовий огляд.

Валентина махнула рукою на кухню, двері якої були навпроти вітальні.

– Батько розлючений, краще тобі написати заяву за власним бажанням. Інакше…

Валентина не договорила, але Аркадій і сам розумів – зв’язуватися з батьком дружини не варто. Він із ненавистю подивився на жінок і вилетів із квартири.

Через місяць подружжя розлучилося. Аркадій не наважився сказати щось проти і покірно все підписав. З компанії свекра він теж пішов без скандалу.

А Валентина зайнялася собою – її підтримали батьки і найкраща подруга, по черзі залишаючись із Іваном. Поступово вона почала приходити у форму і ловити на собі захоплені погляди чоловіків. Але заводити стосунки Валентина не поспішала, спочатку хотіла насолодитися своєю свободою і спокійним життям.