Вероніка йшла додому в піднесеному настрої і посміхалася перехожим. Сьогодні вона отримала шикарну премію і плюс до цього позачергову тижневу оплачувану відпустку. І все це за досить складний проект, над яким жінка працювала останні кілька тижнів.

Відпустка, звісно, не дуже велика, але, якщо правильно розподілити час, можна чудово відпочити, почитати, побалувати чоловіка різними смаколиками. Як він зрадіє, що нарешті Вероніка цілих сім днів може присвятити родині!

Жінка прийшла додому, трохи прибрала у квартирі і вирушила на кухню з думкою:

– А зварю я Вадиму його улюблений борщ. Він нещодавно згадував про нього.

І Вероніка, наспівуючи, зайнялася готуванням.

Грюкнули вхідні двері. Жінка вибігла назустріч чоловікові, чмокнула в щоку і відступила назад. Її очі сяяли від щастя.

– Ого, який настрій у тебе! ─ вигукнув Вадим. І навіть наготувати встигла? ─ запитав він, принюхавшись до ароматів із кухні.

Зазвичай молоді разом приходили з роботи. А тут і прийшла раніше, і борщ уже готовий.

– Встигла, ─ кивнула Вероніка.

Їй не терпілося розповісти чоловікові про щедрість свого боса, але вона не встигла.

– Тебе що, раніше відпустили? Якісь проблеми? Чи знову у відрядження?

Вадим ставив запитання таким тоном, що вони більше нагадували допит. Вероніка подумала, що чоловік просто втомився, тому в нього немає настрою. Щоб якось його розворушити, вона вирішила пожартувати:

– Ні, любий, усе нормально. Просто я звільнилася. Ти ж давно мріяв, щоб я не працювала, займалася домом. Ось тепер я абсолютно вільна!

Вадим раптово зблід, але потім узяв себе в руки і промовив:

– Звільнилася? От і добре. Хоч втомлюватися так не будеш. А грошей нам вистачить. Гаразд, я в душ, поїм потім.

Вероніка розгублено кивнула. Поведінка Вадима здалася їй дивною.

Чому він так напружився. Адже завжди говорив, що жінка має сидіти вдома, створювати затишок, виховувати дітей, а забезпечувати її зобов’язаний чоловік.

Коли Вадим і Вероніка одружилися, жінка вже працювала у відомій фірмі. Незабаром її підвищили на посаді. Зарплата, і так не маленька, збільшилася вдвічі. Вадим просив дружину звільнитися, але Вероніка не уявляла себе домогосподаркою.

– І що ти думаєш робити далі? ─ запитав чоловік після вечері.

Вероніка уважно подивилася на нього. Брехати не хотілося, але зрозуміти, чому він так реагує на її звільнення, теж було потрібно: чого хоче Вадим насправді, і наскільки щиро пропонував їй кинути роботу.

– Ну, а що мені робити? ─ усміхнулася дівчина. Ти хотів, щоб я затишком займалася, ось і буду ним займатися.

Вадим кивнув і пішов у спальню. Розтягнувшись на ліжку, він задумався. Дійсно, він пропонував дружині піти з роботи, особливо, коли вона скаржилася, що обсяг роботи сильно зріс, а зарплату не піднімають. Він просто хотів якось її втішити, заспокоїти, але був упевнений, що вона цього ніколи не зробить.

А що тепер? Щоправда, у них своя квартира, кредит на машину нещодавно погасили. Зарплата дружини була значно вищою. Виходить, дохід сім’ї помітно зменшиться. Але ж він хотів купити останню модель айфона, придбати ігрову приставку, та й годинник час міняти.

“- Ні, не зможе вона вдома сидіти, “─ промайнула в голові думка. “За кілька днів побіжить нову роботу шукати.”

Вадим заспокоївся і заснув.

Однак минуло три дні, а Вероніка і не думала починати пошуки. Жінка насолоджувалася відпусткою. Вона вирішила нічого не говорити чоловікові і подивитися, чим усе це закінчиться.

В один із днів Вадим прийшов додому з посмішкою на обличчі:

– Люба, я знайшов тобі роботу. А ти чого заспана така? Ось, дві вакансії. Надсилай резюме.

Вероніка здивовано дивилася на чоловіка.

– Ну чого ти сидиш? Піднімайся з дивана і відкривай ноутбук, ─ підганяв її Вадим.

Дівчина слухняно встала.

“- Ну що ж, “─ думала вона, ─ “подивимося, що буде далі, до чого він дійде у своєму прагненні відправити мене на роботу.”

За десять хвилин Вадим запитав:

– Відправила?

– Відправила, ─ відповіла Вероніка.

Наступного дня чоловік телефонував кілька разів, щоб дізнатися, чи не запросили Вероніку на співбесіду. Він так хвилювався, ніби вирішувалося питання життя. А по обіді зателефонував і велів збиратися. Мовляв знайшов для Вероніки “класне місце” і треба терміново туди під’їхати.

Жінка вирішила грати до кінця. Вона з’їздила з чоловіком на фірму, тільки заходити в офіс не стала: посиділа в коридорі, а Вадиму сказала, що її не взяли.

– Та що за фігня така, чому тебе ніде не беруть, ─ обурився Вадим.

Чоловік відвіз Вероніку додому і поїхав на роботу. Вона ж відкрила його ноутбук, щоб подивитися, чим цікавиться чоловік і чому він так різко змінився. Раніше вона ніколи цього не робила, але зараз шукала відповіді на свої запитання.

Перший пошуковий запит вразив дівчину: “Як змусити дружину піти на роботу”. Вона усміхнулася і стала дивитися далі. Зависання в соцмережах і листувань із жінками не знайшла. Зате виявила безліч сайтів, які переглядав чоловік. Він шукав нову машину бізнес-класу, новий айфон, наручний годинник із шаленим цінником, ігрову приставку.

Вероніка задумалася, почала зіставляти факти і раптом чітко побачила те, на що раніше не звертала уваги. Жінка ніколи не дозволяла собі зайвого, всю зарплату витрачала на сім’ю. Платила кредит за машину, яка була на неї оформлена. Щоправда їздив на ній Вадим, а Вероніці давав машину дуже неохоче.

Грошей у чоловіка не питала. Коли ходили в супермаркет за продуктами, завжди розплачувалася сама. Куди він витрачає свої гроші не цікавилася. І мабуть даремно.

Згадала про комп’ютерне крісло Вадима, яке коштувало дорожче за пральну машину, його швейцарський годинник, айфони, які постійно змінюються.

Жінка спробувала згадати, як давно Вадим дарував їй квіти, але не змогла. А подарунки? Він завжди пропонував вибрати їх самій. А потім вона оплачувала подарунок зі своєї картки. Вероніка нервово розсміялася, але потім заспокоїлася, вирішила влаштувати маленьку перевірку.

Наступного дня вона звернулася до чоловіка:

– Любий, мама просить позичити трохи грошей. Ти ж їй не відмовиш? Тим паче в тебе позавчора зарплата була. Позичемо?

Вадим так подивився на Вероніку, що вона злякалася.

– Я тебе забезпечую, ще й матір твою утримувати? ─ у його голосі звучала неприхована злість.

– Забезпечуєш? ─ промовила жінка, ─ у нас холодильник порожній, це так ти мене забезпечуєш?

– Треба було сказати, що купити. І взагалі, немає в мене грошей… уже. Я собі приставку замовив.

– Ось як? ─ Вероніка підібгала губи. ─ Що ще?

– Нічого! Немає грошей, кажу. Я замовлення оплатив. Після обіду забирати поїду.

– А жити ми на що будемо? Вероніка ледь стримувалася.

– Ну там залишилося трохи. До авансу дотягнемо. Худнути треба, а то он у тебе вже пузико з’являється.

Вероніка не могла повірити своїм вухам. І це говорить її чоловік, який поводився зовсім інакше зовсім недавно.

– До речі, що там із твоєю квартирою, квартиранти заселилися? ─ запитав Вадим.

– Поки що ні, ─ відповіла жінка.

– Ну так оголошення дай, щоб охочі швидше знайшлися. У тебе ж повно часу. Ти ж тепер удома сидиш, ─ розпорядився чоловік.

– Та я не буду більше вдома сидіти, Вадиме. Я зараз зберу речі і до себе поїду, ─ видихнула Вероніка.

Вона пішла в кімнату і почала збиратися. Чоловік і не думав зупиняти її. Можливо, навіть зрадів, що позбудеться нахлібниці.

Коли жінка підійшла до дверей із сумкою в руках, Вадим вийшов із кухні.

– І на що ти жити збираєшся? ─ розсміявся він, ─ якщо тебе нікуди не беруть.

– А тебе це справді турбує?

– Ми одружені взагалі-то…

– Ти маєш рацію, одружені, ─ кивнула Вероніка, ─ тільки ти якось пізно про це згадав. Гаразд, ключі від машини давай. Адже вона на мене оформлена і кредит я сама виплатила. Це дуже легко довести.

– Сама сіла мені на шию, і мене ж у чомусь звинувачуєш? Якщо тобі потрібен був гаманець, треба було за “папіка” заміж виходити, ─ вже кричав Вадим.

Вероніка засміялася. Вона ніяк не очікувала, що її нешкідливий жарт призведе до таких наслідків.

– Я не сідала тобі на шию. Це просто була невелика відпустка. У понеділок я виходжу на роботу. Але це вже не важливо. І тебе більше не стосується.

Жінка вийшла і зачинила за собою двері…