Я тричі виходила заміж, і щоразу намагалася бути ідеальною дружиною, покірною та турботливою. Перший чоловік пішов, заявивши, що втомився від мене, що я лише готую їжу і більше нічого не роблю для нього.
А я тоді й не розуміла: що ще треба робити, щоби подобатися чоловікові. Я залишилася одна із двома дітьми.
Другий чоловік з’явився в моєму житті, коли мені здавалося, що я вже знаю, як брати шлюб. Я знову віддала себе всю, знову народила дітей, знову намагалася догодити.
Але цього разу все було ще складніше – грошей не вистачало, він заробляв мало, мені доводилося працювати.
А потім я захворіла. І тоді побачила справжнє обличчя другого чоловіка.
Я тричі виходила заміж, і щоразу намагалася бути ідеальною дружиною: тепер я боюся залишитися сама на старості років
Йому не потрібна була слабка, хвора дружина. Він просто пішов, не озираючись, знайшов собі іншу.
Третього чоловіка я, можна сказати, з вулиці підібрала. Я його на ноги поставила, допомогла влаштуватися. Я працювала, половину зарплати віддавала йому, хоч він і пальцем не ворухнув заради мене. А нещодавно він раптом заявив мені, що я виглядаю недоглянутою, що я стара і не стежу за собою.
Я тричі виходила заміж, і щоразу намагалася бути ідеальною дружиною: тепер я боюся залишитися сама на старості років
І це мені каже чоловік, який молодший за мене всього на три роки! Себе він вважає молодим, повним сил, а мене — чи не руїною. Я розлютилася, перестала давати йому гроші, але він відразу почав називати мене жадібною, висловлювати все, що думає.
Усередині щось каже, що чоловік має бути поруч, що він таки голова сім’ї. Але я більше не можу терпіти цього нахлібника.
Я тричі виходила заміж, і щоразу намагалася бути ідеальною дружиною: тепер я боюся залишитися сама на старості років
І ось я не знаю як вчинити. Я стільки років із ним прожила, працювала, тягла його на собі. Але кому я тепер потрібна? Адже старих жінок ніхто не любить… Чи я помиляюся?
