Скаржишся, що Бог не чує твоїх молитов. У багатьох нещастях молився ти Йому, але від жодного не захистив Він тебе! Здивований твоїми словами: як же не захистив, якщо ти пережив нещастя, а не вони тебе? Джерело
Дозволь задати тобі питання: чи слухаєш ти Бога? У двох Своїх Завітах, Старому і Новому, Всевишній обіцяв слухати людей за умови, що вони будуть чути Його. Чи чуєш ти Бога, бажаючи, щоб Він чув тебе? Чи виконуєш закон Божий і чи тримаєшся Його настанов? Якщо не робиш цього, тоді дивна вимога твоя, щоб Бог тебе почув і послухався.
Бог зійшов на землю й обмив ноги тим, хто любив Його. Для Творця нашого велика радість — слухати слухняних чад Своїх. Мойсея, Авраама й Якова Творець слухав у всьому, про що вони просили Його. І через природні й через чудесні явища виливав Він милість Свою на тих, хто виконував Його закон.
Якщо й не бажав Він почути мої й твої молитви, то тому, що ми не бажали виконувати заповіді Його, або ж тому, що ми молилися неправильно. Вустами Ісаї говорив Господь неслухняному народу: коли ви множите моління ваші, Я не чую (Іс. 1: 15). Якщо захочете й послухаєтеся, то будете споживати блага землі (Іс. 1, 19). Отже, Господь чує нас тоді, коли ми чуємо, і не чує, коли ми не чуємо.
Не чує Господь нас і тоді, коли ми просимо в Нього що-небудь шкідливе й нерозумне. Апостоли Яків і Йоан попросили одного разу Господа навести вогонь з неба на селище, яке не захотіло прийняти їх на нічліг*. Але Він, звернувшись до них, заборонив їм.
Не просто не почув прохання, але докорив їм. Згадай і ти: чи завжди твої молитви були гідними людини й гідними Бога? І ще: чому ти молишся тільки в нещасті? Цим принижуєш себе й ображаєш Бога. Творець чекає від нас, щоб ми завжди відчували присутність Його й постійно перебували в молитовному спілкуванні з Ним: Безперервно моліться**. Звертаючись до Бога тільки в біді, ти принижуєш Бога, бо прикликаєш Його, немов пожежника, щоб загасити палаючий будинок.
Христос дав нам право називати Його Отця нашим Отцем. Що може бути солодшим від цього? Що може бути приємнішим для дітей, як перебування в присутності своїх батьків? Постараймося ж і ми завжди поставати перед Отцем нашим Небесним серцем, думками й молитвами. Наша молитва в дні успіху й радості — це ніби якийсь молитовний капітал, що послужить нам більше, ніж хвилинна молитва в дні скoрботи й мyки, коли вони наступають.