Балаканина, розмови, базікання. Всі постійно про щось говорять.
Ми брешемо. Ми скаржимося. У розмовах ми ніколи не говоримо про великі ідеї, ми постійно обговорюємо дрібні неприємності, «погоду», якийсь телесеріал, новини, нашу погану роботу і вкрай рідко щось істотне. У ЗМІ повно «балакучих голів». Хоча б раз спробуйте подивитися новинний канал з вимкненим звуком – вони всі здаються божевільними.
Acta Non Verba
Ми завжди говоримо про наші цілі та мрії з іншими людьми. «Я збираюся почати тренуватися». «Я повинна спробувати дієту Whole-30». «Я хочу поїхати в Європу (коли-небудь, ніколи не ставляться цілі або терміни)». «Я збираюся почати читати цю книгу в цьому році». «Ми повинні якимось чином надолужити згаяне!» Все це – пусті балачки.
Якби ми витрачали стільки енергії на реалізацію своїх бажань, а не просто їх обговорення, ми б жили радісним життям.
Я намагався привнести в зміст своєї книги більше холодної логіки та раціональності, ніж непотрібних банальностей. Однак суть банальності в тому, що вона сіє насіння істини. Вона – це лаконічні твердження, які, на перший погляд, не представляють ніякої цінності. Однак коли ви приймаєте банальності на віру, втілюєте і реалізуєте їх, вони стають ключем до успіху. Є причина, чому ми так любимо цитати. Вони нагадують нам про мудрість, яку ми знаємо і якої прагнемо, але не можемо реалізувати.
«Ностальгія – це делікатне, але разом з тим сильне почуття. Тедді сказав мені, що в перекладі з грецького ностальгія буквально означає “біль від старої рани”. Біль у вашому серці набагато сильніший, ніж просто спогади. Цей пристрій – НЕ космічний корабель, це машина часу. Вона повертає назад … вона приводить нас туди, куди ми прагнемо повернутися. Це не колесо, це карусель. Вона дозволяє нам подорожувати так, як подорожує дитина – коло за колом, і назад додому, туди, де, нас люблять ». – Дон Дрейпер, серіал «Божевільні»
Ця книга, якщо вже на те пішло, – ностальгічний трактат об’ємом 80000 слів. Ми залежні від позачасової мудрості, тому що вона смикає наші рани, нагадуючи нам про те, що ми знаємо істину. Ця книга стане успішною як для вас, так і для мене, якщо мудрість, викладену в ній, ви не просто приймете, але і будете практикувати.
Так що нумо візьмімо банальність, якою я збираюся поділитися з вами, розберемо її й складемо воєдино, перетворивши у щось корисне.
Розмови нічого не варті
Це досить легко сказати, вірно? Навіть слова «Розмови нічого не варті» можуть стати дешевими – все залежить від того, хто їх скаже. Багато з різних гуру отримують користь від цього. Вони дають вам концепцію, але вони не можуть пояснити або проілюструвати її значущим чином. Дозвольте мені спробувати це зробити.
На перший погляд, ідея говорити менше і робити більше має сенс. Чому розмови нічого не варті? Які їх наслідки? У розділі про те, як жити, приймаючи плюси та мінуси обставин, я пояснив, що одні ситуації набагато більш сприятливі, ніж інші, тому що ви точно знаєте, що являє собою зворотний бік. Наприклад, витратити 100 доларів і час і створити блог – це плюс, мінус – витратити ті ж 100 доларів і час, але не отримати результату. Крім того, бувають ситуації, коли плюси обмежені, а мінусів дуже багато. Ідеальний приклад такої ситуації – розмова.
Розмови викривають вас
«Краще мовчати та здатися дурнем, ніж говорити й розвіяти всі сумніви. Краще тримати рот закритим і здатися дурнем, ніж відкрити його і розвіяти всі сумніви ».
Подумайте про можливі наслідки розмов. Хороший приклад: ви можете сказати що-небудь не до місця. Це не завжди призводить до чогось поганого, але все одно викликає незручність. Однак невлучно кинуте слово може спровокувати набагато гірші ситуації, ніж ця.
Якщо ви будете говорити не те, і досить часто, і не з тими людьми, не в тій обстановці, в якій варто було б, це може коштувати вам чогось важливого, роботи, наприклад. Скільки людей було звільнено не через погану роботу, а через недотримання правил офісної політики? Поганий коментар на публічному форумі може коштувати вам всього. В епоху політкоректності зважені слова – це просто частина гри.
- Якщо ви витрачаєте занадто багато часу на розмови з впливовими людьми замість того, щоб слухати їх, це часто може привести до того, що ви втратите можливість продовжувати стосунки з ними.
- Занадто велика кількість слів пасивно-агресивного або агресивного характеру на адресу вашої другої половинки може коштувати вам шлюбу.
Згадайте і складіть воєдино всі випадки, коли дуже велика кількість непотрібної балаканини призводила до неприємностей – ви занадто багато говорили, коли відчували бурхливі емоції, видавали секрет не тій людині, намагалися своїми словами справити одне враження, а справили абсолютно протилежне. У що це вилилося? У можливість? Скільки часу ви витратили на це? Ви зіткнулися згодом з жалем, що мучив вас? Скількох негативних наслідків ви могли б уникнути, просто закривши рот в потрібний момент?
Клеймом шарлатана є те, що він завжди дає вам позитивну пораду. Він каже вам, що робити, замість того, щоб сказати, чого робити не варто. Одна з підступних форм поганих порад полягає в тому, що вам говорять, що ви повинні поділитися своїм баченням зі світом (не роблячи при цьому нічого). Не вибирайте цей шлях. Чиніть навпаки й отримуйте десятикратну винагороду.
Розмови дають вам нагороду без зусиль
Розмови дають вам перевагу. Вони змушують вас відчувати, ніби ви щось робите, навіть якщо це не так насправді. Деякі люди припускають, що розмова про цілі активізує центр винагороди в вашому мозку. Перш за все, ви віддаєте собі належне просто за те, що у вас є мета.
Скільки разів ви ловили себе на тому, що несли відверту нісенітницю? Ви говорите людям, як сильно піклуєтеся про навколишнє середовище, але ви не підібрали жодного разу сміття на вулиці. Я бачив фотографію купи порожніх плакатів, розкиданих по парку. Протестувальники зібралися, щоб спонукати уряд діяти щодо зміни клімату, а залишили потім всюди купу сміття. Як взагалі може існувати такий безглуздий приклад? Тому що здатність здійснювати безглузді вчинки та говорити допомагає вам підтверджувати, що ви хороша людина, навіть якщо ви не заслуговуєте цього «звання». Це все захист его.
Існує термін, придуманий для цього «сигнал про чесноти». «Сигнал про чесноти» – це акт, що говорить світу про те, що ви доброчесні, оскільки вірите в добрі справи. Але коли справа доходить до вашого реального життя, ви не будете служити суспільству, ви не займаєтеся волонтерством і не надаєте реального впливу. Навіщо займатися всім цим, коли ви можете досягти тієї ж ментальної винагороди одним натисканням кнопки? Може бути, було б не так погано, якби чеснота була чисто нейтральною, але замість цього ви винагороджуєте себе ні за що, що привчає вас нічого не робити й лише посилює вашу бездіяльність. Не добре.
Розмови роблять вас слабшими
Є приказка: «Найбільш слабка людина в кімнаті – той, хто поводиться голосніше за всіх». Коли мені було двадцять років, я багато пиячив і постійно бував у барах. Постійне проведення часу в барах означає, що ви стаєте свідком (або учасником) безлічі бійок. Певний тип конфронтації присутній завжди. Там, в кутку, сидить гучний, шалено нестерпний п’яний хлопець, який базікає без угаву, намагаючись розв’язати конфлікт з людьми. Зрештою, він знаходить жертву у вигляді відвідувача, який займається своїми справами.
Спочатку ця людина намагається відмахнутися від потенційного конфлікту. Той факт, що інший не відповідає, призводить п’яницю, що говорить без угаву, в лють. Розумієте, він не хоче битися, він просто хоче здатися крутим. Як правило, двоє таких починають спілкуватися, але кожен з них розуміє, що насправді не збирається битися. Вони обидва починають прикидатися серйозними хлопцями, поки «протистояння» не згасає.
Але спокійний, невибагливий чоловік – зовсім інша справа. Він не хоче битися, але він готовий, якщо доведеться, і він буде битися.
Я не можу сказати точно, скільки разів я бачив, як такі люди доводили розмову до точки кипіння і без попередження починали сильно бити іншу людину.
Базіка страждає від відчутних і фізичних наслідків зайвої балакучості, але навіть в ситуаціях, де не відбуваються бійки, базіка і раніше страждає. Він поводиться зухвало, тому що відчуває себе невпевнено. Замість того щоб перетворитися в реальну упевненість, ця фальшива впевненість ще більше підживлює його невпевненість. Але, як не дивно, люди дійсно починають вірити йому, через що він відчуває себе брехуном.
Я використовував наочний приклад, щоб донести суть. Я майже впевнений, що ви не відвідуєте бари, не напиваєтеся до втрати свідомості та не шукаєте бійок. Ця концепція є істинною в менш важких ситуаціях, але ці ситуації здатні завдавати шкоди в психологічному плані. Всі ці пусті балачки про ваші цілі та мрії можуть справити враження на інших, але ви знаєте, що це брехня, тому ви відчуваєте себе брехуном. Ви намагаєтеся говорити так, немов предмет бесіди є реальністю, замість цього ви, врешті-решт, вганяєте себе в паніку.
Краще бути по-справжньому впевненою в собі людиною. Як цього досягти?
Як розвинути спокій і впевненість шляхом дій
Якщо ви дійсно дивовижна людина, вам не потрібно говорити людям, наскільки ви дивовижні. Якщо вам доводиться переконувати людей словами, а не справами, ваша поведінка – в кращому випадку – є вимушеною. Якщо ви дійсно круті, люди будуть знати про це. Ви, напевно, бачили людей, що володіють істинною впевненістю в собі. Справжня впевненість очевидна. Якщо у когось є честолюбство, це видно за версту. Я не знаю, що стоїть за цим, але це рівноцінно тому, як якщо б впевнені в собі люди виділяли феромони.
Архетипи впевненості
Голлівуд зображує справжню впевненість в таких персонажах, як Дон Дрейпер з телесеріалу «Божевільні». Дон немов ходить навколо з табличкою, в якій мовиться: «Я крутий і впевнений в собі, будь ласка, поважайте мене!» Ні, ви просто не можете не помічати, наскільки він упевнений в собі. Про це говорить його невимушена хода. Про це говорить його здатність впливати чоловіків і жінок за допомогою зорового контакту. Його погляд ніби промовляє: «Я дивлюся на тебе, щоб зрозуміти, чи вартий ти того, щоб перебувати поруч зі мною». Ви бачите цю впевненість в його безтурботності. Те, що ви думаєте про нього, не має значення. Прямо перед тим, як сказати щось недоречне, він швидко і тонко оцінює ситуацію і замість цього говорить правильні речі.
У серіалі є і жіночі персонажі, що випромінюють упевненість. Пеггі Олсон – секретар, що стала копірайтером. Зрештою, вона стає правою рукою Дона і другою найвпливовішою людиною у всій компанії. В 60-х роках, Пеггі доводилося долати набагато більш складні перешкоди, ніж сучасним жінкам. Вона не намагалася переконати чоловіків в офісі та клієнтів ставитися до неї справедливо. Це було б виправдано, але все одно нічого б не вийшло. На жаль, чоловіки відкинули б її, як представницю слабкої статі, як це часто буває.
Замість цього вона здобула перемогу за допомогою дій і зваженої мови. Вона отримала свою першу роботу випадково, запропонувавши ідею для рекламної кампанії, коли вона просто повинна була бути учасницею фокус-групи. Вона вибрала говорити про правильні речі – чарівну ідею, якій не можна не приділити увагу. При цьому вона віддала перевагу надійному способу – недбалій згадці про неї. Це створило «вірус ідеї». Якщо ви тонко представите вірус ідеї та дозволите йому розвиватися і вражати уми людей, це спрацює набагато краще, ніж спроби відкрито переконати їх.
Ви чули коли-небудь про таке кліше: якщо ви хочете, щоб ваш бос реалізував вашу ідею, зробіть так, щоб він відчув, що це його ідея.
Потім вона продовжує здобувати перемоги, створюючи дивовижні рекламні оголошення, тому що вона усвідомила, як працюють стимули. Навіть ірраціональний і женоненависницький за характером бос двічі подумає, перш ніж відмовити тому, хто здатний поліпшити справи його компанії. Пеггі втілювала собою фразу: «Будь настільки хорошим, щоб тебе не змогли ігнорувати». Вона не повинна була працювати, докладаючи у два рази більше зусиль, ніж потрібно було, але вона все одно це робила, тому що вона знала, що це необхідність. Вона знала, що не зможе знайти вихід з положення або перемогти, скаржачись на все і всіх.
Коли справа доходить до вашого життя, просто дайте відповідь на питання: «Чи є пусті балачки або скарги життєздатним розв’язанням вашої проблеми?» Чорт візьми, в більшості випадків відповідь – «Ні». Так уже влаштований світ. Життя не завжди справедливе, часто жорстоке і сповнене перешкод, але ви можете зустріти все це зі спокійним почуттям впевненості.
Розвивайте спокійну впевненість, «виграючи за допомогою дій»
Якщо ви цього ще не зробили, прочитайте книгу «48 законів влади» Роберта Гріна. Всі вони про те, що потрібно бути скромнішим, менш балакучим, більш розважливим і гіпер-обізнаним щодо ігор, в які грають навколо вас. Закон № 9 говорить: «Перемагай шляхом дій, а не аргументів», що є наслідком правила № 4: «Завжди говори менше, ніж необхідно».
Як часто ви ловите себе на тому, що благаєте інших людей зробити те, що ви хочете? Ви хочете, щоб ваш бос дозволив вам взяти новий проект. Ви питаєте у нього та отримуєте відповідь «ні». Ви говорите собі: «Мій бос ніколи не дозволяє мені братися за що-небудь серйозне». Ваша перша помилка була в тому, що ви запитали дозволу, а друга – що ви говорили без діла.
Уявіть, що ви прийшли до свого боса з тією ж пропозицією і розповіли про багато досліджень, які ви вклали в ідею, розповіли, скільки часу буде потрібно на успішну реалізацію проекту, і надали контакти трьох нових потенційних клієнтів, готових підписати контракт на вашу нову послугу.
Вам, як і раніше, потрібно говорити, тому що ви повинні донести ідею, але тепер ваші слова підкріплені діями. Завдяки цьому ваша розмова ґрунтується на посланні: «Я знаю, про що говорю. Я дійсно вірю в це, тому що я проробив багато роботи. Це доводить мою впевненість ». Подання своїх ідей таким чином дає вам набагато більше шансів на успіх.
Припустимо, ви завжди сперечаєтеся зі своєю другою половинкою. Ви благаєте її зробити те, що ви хочете. Ви намагаєтеся «поговорити», тому що у вас немає впевненості в собі. Якби ви дійсно вірили у свою цінність, ви б не благали людей змінити свою думку. Якби вони зробили те, чого ви не змогли б стерпіти, ви б просто пішли. Не тому, що ви безсердечний, а тому, що ви досить впевнені в собі, щоб хотіти та заслуговувати здорових стосунків.
Якщо ви виявите, що надмірно емоційні у своїх стосунках, стосунки будуть страждати.
Хороші стосунки насправді тривають набагато довше, коли в них вкладаються дві людини, які досить впевнені, щоб не потребувати стосунків в першу чергу. Вони хочуть бути в стосунках, проте не стануть терпіти неповагу тільки для того, щоб зберегти їх. Якщо ви хочете щось змінити, ви показуєте приклад. Працюючи над собою, ви стаєте кращим партнером. Вам навіть не потрібно говорити своїй другій половинці, що вам подобається або не подобається. Коли партнер робить те, що вам не подобається, зверніть на це увагу, поговоріть, але так, щоб сказати: «Так, я не хочу вирішувати це, опускаючись до твого рівня». Коли він робить те, що вам подобається, обсипте його увагою. Це спрацює набагато краще, ніж будь-які вмовляння і прохання, які нічого не варті.
Якщо ви хочете поваги, автономії та обожнювання з боку ваших однолітків, заслужіть на все це за допомогою дій. Коли ви стаєте настільки значущим, що вас не можна ігнорувати, ви сигналізуєте про найціннішу з усіх рису. Ви виняткові. Мало того, що ваша робота говорить сама за себе, але вона також настільки хороша, що ви знаєте, що у вас буде відразу десять пропозицій роботи, як тільки ви закриєте за собою двері. Ви – приз. Компанія повинна намагатися зрозуміти, як утримати вас, а не навпаки.
Коли ви перемагаєте за допомогою дій, ви переконуєте себе, що ви гідні. Ви вбираєте впевненість зі своїх дій. Коли у вас достатньо доказів, що ви круті, важко не бути впевненим у собі. Ось чому я завжди раджу людям, яким не вистачає впевненості, просто працювати над собою. Коли ви базуєте впевненість на діях, люди можуть побачити її у вас, вам не потрібно говорити ні слова.
Успіх – найбільша помста
Люди, які відчувають, що життя несправедливе, схильні «кричати в небо». Вони скаржаться на жорстокість світу. Але ви повинні зрозуміти одну річ: ви нікому не потрібні. Немає настільки доброзичливих людей, які захотіли б змінити ваше життя замість вас. І якщо ви цього чекаєте, ви в жахливому становищі, тому що це означає, що ви безпорадні.
Я міг би на багато кого поскаржитися. Я чорношкірий, і я стикався з расизмом. Я міг би поскаржитися на помилки, які зробили мої батьки, виховуючи мене (всі батьки роблять помилки). Я міг би поскаржитися на несправедливе ставлення суспільства до мене за те, над чим я не маю контролю.
Знаєте, що я роблю замість цього? Я зміцнюю свою впевненість за допомогою дій. Успіх – це найбільша помста. Суспільство думає, що я приречений на провал через свою расову приналежність? Мене розпирає від несправедливості через колір моєї шкіри? ОК. Дивіться, як я йду на співбесіду і перевершую 100 білих кандидатів, тому що я знаю, що я кращий. Дивіться, як я, чорношкіра людина, постійно стаю кращим письменником на таких сайтах, як Medium. Несправедливі перешкоди на моєму шляху? ОК. Дивіться, як я знищую їх всі, з радістю, ніби їх і не існувало. Інші люди хочуть, щоб я зазнав невдачі? ОК. Дивіться, як я роблю те, що змушує їх кипіти від заздрості.
Річ у тім, стан суспільства і несправедливість світу турбують мене так само, як і всіх інших, але я знайшов свій унікальний спосіб протистояти цьому. Я роблю все, що захочу. Я нікому не кажу про свої цілі. Я просто працюю над ними й «з’являюся з нізвідки», коли закінчую. У випадку з моєю першою книгою, я написав її та опублікував, перш ніж сказати кому-небудь хоч слово про це. Замість того, щоб розповідати людям про свої мрії, даючи їм можливість обговорити їх, я просто дотримуюсь плану. З результатами не посперечаєшся.
Поки світ продовжує обертатися, а всі навколо не замовкають, я не перестаю працювати. Коли ваші дії узгоджуються з вашим баченням, ви можете тримати рот на замку. Вам не потрібна зовнішня оцінка або схвалення.
Я заробляю на життя письменництвом, тому мені доводиться багато говорити. Але в моїх словах є сила і впевненість. Я знаю, читачі за версту чують всяку маячню. Якби я був брехуном, я б потурав своїй аудиторії, роздував свої досягнення або відверто брехав. Але це не так, тому я не знаю, що ви можете пред’явити. Люди часто говорять мені, що я пишу «приземлено». Я просто пишу про те, чого навчився на власному досвіді, і кажу те, що вважаю правдою. Замість того щоб намагатися бути щирим, я просто не обманюю. Це набагато простіше. Мені не потрібно брехати, тому що замість того, щоб говорити, я роблю.
Менше розмов – більше діла!
