Хочете вірте – хочете – ні, але історію мені цю розповіли люди, не вірити яким немає потреби.
У селі до баби Марії прийшла сусідка – зайняти грошей. Надія була жінкою порядною, займала тільки у виняткових випадках і віддавала завжди в той термін, про який домовлялася. Тому баба Маша завжди спокійно їй позичала гроші. За матеріалами
Ось і цього разу – не вистачало на вигідну велику покупку своїх грошей, тому довелося звернутися до баби Маші. Віддати Надія пообіцяла їх рівно через 10 днів, 13 грудня, якраз зарплата повинна бути.
А через три дні Надія пoмepла. Вроджена вада сеpця не дав їй дожити рік до сорока років. Баба Маша допомагала на пoхopонах, як могла, і про борг навіть не згадувала.
Кілька днів по тому, увечері сиділа вона за столом і пила вечірній чай. Раптом у двері постукали. Баба Маша, як і всі сільські бабусі в її віці, була недовірлива і ввечері завжди замикала двері на гачок.
Підійшла вона до дверей і запитала, хто стукає. Ніхто не відповів. Вона знову перепитала, хто стукає. І тут з-за дверей пролунав глухий голос, в якому баба Марія з переляком впізнала голос недавно пoхoвaної сусідки Наді.
«Баб Маш, відкрий, я тобі борг принесла!».
Баба Маша відповіла, хоча і бoялася сильно, що борг вона прощає і сусідка їй нічого не винна.
Стук припинився і настала тиша. Баба Маша ще прислухалася і повернулася за стіл. Допила чай і довго не могла заснути, сиділа перед телевізором. Так і лягла спати, його не вимикаючи.
А на ранок вийшла за двері і побачила на снігу сліди від жіночих чобіт на снігу біля хати. Причому сліди були тільки біля ганку – сніг на доріжці був незайманий. Тут бабу Марію як сpyтмом удapило – але ж вчора 13 грудня було – як обіцяла сусідка борг принести – так і прийшла.
