Що тобі від мене треба? — запитав чарівник.
— Я хочу шикарну машину, — трохи подумавши, відповів чоловік.
— Добре, — сказав чарівник, поліз у мішок, дістав звідти ключі від новенького авто і подав їх хлопцеві.
Але наступного дня хлопець повернувся і було видно, що він дуже роздратований.
— Що трапилося? — запитав чарівник.
— А… Я цілий день їздив по місту, і куди б я не приїхав, всі люди дивилися на мене, адже я був у цій машині. Але потім я почав помічати, що в цьому місті повно красивих машин і люди дивляться на них з тим же захопленням, що і на мою… Це не те, чого я хотів.
— А чого ж ти хочеш? — сказав чарівник.
— Я хочу… грошей!/
— Добре, — відповів чарівник, засовуючи руку в мішок. Він дістав звідти чекову книжку і вручив її парубку.
Хлопець повернувся через тиждень. Він знову був засмучений.
— І що сталося тепер?
— Я скупив все, що хотів. Але дуже скоро мені стало все одно. Я ж можу купити все, так що яка різниця… Ти не дав мені того, що я хотів.
— Чого ж ти хочеш? – знову запитав чарівник.
Цього разу парубок ретельно продумав свою відповідь і сказав:
— Я знаю, чого хочу. Я хочу шикарну… красиву жінку… з чудовою фігурою і довгим білим волоссям. Можеш?
— Добре. Ось вона. — посміхнувся старий.
Але знову. Через два тижні хлопець повернувся. Він був пригнічений.
— А що зараз? Я ж дав тобі красиву жінку!
— Вона була така слухняна, що мені це швидко набридло. Їй потрібні були тільки мої гроші, і набравши скільки їй було потрібно, вона просто пішла. Якийсь ти поганий чарівник. Я прошу і прошу тебе те, що я хочу, а воно все не те й не таке.
— Чи впевнений ти, що весь цей час просив саме те, чого хочеш насправді? Ти хотів, щоб тобою захоплювалися, а прохав автомобіль. Хотів свободи, а просив гроші. Хотів кохання, а просив дівчину.
