На вигляд, Катя звичайна майбутня мама. Дітей вона чекала, переживала за них, задавала лікарям купу питань — все як у всіх. У пологовий будинок вона лягла заздалегідь, бо чекала двійню — лікарі вирішили перестрахуватися і потримати її під наглядом.
Перейми у неї почалися вночі — терпіти Катя зовсім не вміла і поставила на вуха весь пологовий будинок. Але й не таких бачили, так що рівно о п’ятій ранку на світ з’явився перший малюк — здоровий хлопчик. А в п’ятій п’ятнадцять народилася і друга дівчинка.
Обидві дитини були абсолютно здорові — якщо не брати до уваги, що в однієї на щоці була велика темна родима пляма.
Першою на руки молода мама взяла саме доньку — і одразу гидливо скривилася і віддала її на руки акушерці. Потім взяла сина, уважно оглянула і обняла.
Ми переглянулися, але промовчали. Дивна, звичайно, поведінка, але нічого. Тільки ось вранці виявилося, що не все так просто — Катя написала відмову від дочки:
По-перше, батько їх мене кинув і двоє дітей і так важко буде. А по-друге, що мені робити з такою дівчинкою? Якби ще хлопець був, а так — ганьба суцільна, в неї пальцем тикати будуть. І в мене заодно.
Сказати, що ми остовпіли — не сказати нічого. І вмовляли, і пояснювали, що цю родиму пляму легко видалити — але марно. Швидше за все, це пляма стала лише приводом відмовитися від одного з дітей.
А вже на наступний день в лікарню прийшов молодий хлопець зі своєю дівчиною. Як виявилося він був рідним дядьком цього малятка.
Вони вирішили забрати її, а не залишати в казенних стінах. Звичайно, їм довелося зібрати дуже багато паперів, але вони впоралися — і дівчинка поїхала не в будинок малятка, а в рідну сім’ю.
Що ви думаєте про таке рішення матері?
