Моя мама абсолютно не знайома з почуттям такту. Для неї не існує особистих кордонів.
Вона навіть у мене вдома поводиться наче господиня!
Днями у мене донька прихворіла, а у неї день народження. Попросила маму посидіти з онукою, поки я їздила подарунок забирати, торт, продукти купувати.
Через дві години приїжджаю, і не відразу розумію, що сталося. Квартира змінилася.
Перше, що чую – пере машинка.
Ось як можна прийти в гості, і почати прати чужу білизну! При чому все разом: біле, кольорове.
Іду на кухню, покупки розбирати. А там чайника заварювального мого немає!
Мама так спокійно на це відповідає:
– У твого чайника такий носик невдалий був. Та й важкий він дуже, давно хотіла тобі його замінити. Тобі, он, тато наш старий чайник привіз, він у мене давно в шафі без діла стоїть.
Але мені подобався мій чайник, красивий, новий! Так, і носик, якщо пристосуватися, то нічого не проливається. Довелося діставати чайник зі сміттєвого відра, а мамі віддавати її “подарунок”. Вона ще й образилася.
Потім мене чекав ще один “сюрприз”.
Справа в тому, що ми з чоловіком вирішили утеплити балкон. Тому стали його розбирати, і я поставила пакети з речами, які хотіла відвезти на дачу, в передпокій. Там були іграшки дочки, наші з нею ролики, сезон то вже закінчився, вони на дачі перезимують, і ще якийсь одяг.
Дбайлива мама все знову перенесла на балкон.
Питаю:
Навіщо?
-Вони ж заважають тут. Та і не знала я, що ви балкон збираєтеся утеплювати.
А то не видно, що там розруха, розпочата робота?..
Розумію, що мама хоче, як краще, але виходить, як завжди.
