Якщо ми дійсно віримо в силу молитви, ми знайдемо для неї час!
Текст молитви:
“Господи, Царю Небесний, Утішителю, Душе істини!
Зглянься на мене і помилуй мене, грішного раба Твого (грішну рабу Твою), і відпусти мені недостойному (недостойній) і прости все, чим нагрішив (нагрішила) я сьогодні, як людина, навіть і не як людина, а гірше скотини, вільні мої гріхи і невільні, відомі й невідомі, що через молодість, або через недобру науку, або через зухвальство чи малодушність сталися: може іменем Твоїм я клявся (клялась), або думкою кого погудив (погудила), або кого образив (образила), або засмутив (засмутила), або з гніву наклеп на кого навів (навела), або прогнівався (прогнівалась), або засмутив (засмутила) кого, або неправду казав (казала), або невчасно спав (спала), або коли вбогий до мене приходив – я йому не допоміг (не допомогла), або осудив (осудила) брата мого, або підманув (підманула), або погордував (погордувала) перед ним, або коли молився (молилась), то думкою про земне дбав (дбала), або що розпугне подумав (подумала), або об’ївся (об’їлась), або обпився (обпилась), або через міру сміявся (сміялась), або на чуже позаздрив (позаздрила), або щось неподібне сказав (сказала).
Aбо з гріха брата мого посміявся (посміялась), або помолитись забув (забула), і інші мої незчисленні гріхи, що їх не пам’ятаю, бо все оце, і ще більше, я зробив (зробила).
Помилуй мене, Творче мій і Владико, бідного і недостойного раба Твого (бідну і недостойну рабу Твою), і відпусти, і прости мені, як Благий і Чоловіколюбний, щоб у спокої ліг (лягла) і заснув (заснула), і відпочив (відпочила) я грішний.
І вбогий (грішна і вбога) і щоб вклонився (вклонилася), і оспівав І прославив (оспівала І прославила) пречесне ім’я Твоє з Отцем і Єдинородним Його Сином нині, і повсякчас, і на віки вічні.
Амінь.”
