20 Вересня, 2024
Моя подруга сиділа вдома без роботи, і я запропонувала їй піти продавцем в один з наших магазинів. Вона погодилася, швидко розібралася що й до чого, і через рік вона вже стала моєю правою рукою в бізнесі. Я довіряла подрузі абсолютно все, і яким же було моє здивування, коли ще через рік Олена відкрила такий же магазин, як у нас

Моя подруга сиділа вдома без роботи, і я запропонувала їй піти продавцем в один з наших магазинів. Вона погодилася, швидко розібралася що й до чого, і через рік вона вже стала моєю правою рукою в бізнесі. Я довіряла подрузі абсолютно все, і яким же було моє здивування, коли ще через рік Олена відкрила такий же магазин, як у нас

З Оленою ми дружили з дитинства, разом ходили в школу і жили в одному дворі.

Я завжди її вважала своєю найкращою подругою, завжди допомагала і підтримувала, і ніколи б не подумала, що Олена мені так недобре віддячить за все, що я для неї зробила.

Зараз нам по 40 років, в обох є сім’ї, і в обох є подібний бізнес.

Саме бізнес мені і показав справжню Оленку, тут вона розкрилася по повній.

Я першою вийшла заміж, а Оленці щось довго не щастило з особистим життям.

Вона вийшла заміж лише 5 років тому, і то не дуже вдало, як вона сама вважає.

Я лише тепер зрозуміла, що моя подруга з тих людей, які дуже люблять скаржитися і нити, а інші бігають навколо них, і вже не знають, чим їм допомогти.

У нас з чоловіком вже давно є кілька магазинів з квітами. Цей бізнес ми започаткували майже відразу як одружилися.

Зараз ми отримуємо з цього непогані прибутки, але нам довелося дуже багато всього пройти, перш ніж стати на ноги.

Шляхом важкої праці ми змогли стати кращими на цьому ринку, і стати брендом. Наші покупці – дуже багаті і успішні люди.

Звичайно, ми тішилися своїми успіхами, адже в розвиток своєї справи вклали багато сил.

Оленка якийсь час сиділа вдома без роботи, і я запропонувала їй піти продавцем в один з наших магазинів.

Вона погодилася, швидко розібралася що й до чого, і через рік вона вже стала моєю правою рукою в бізнесі.

Я довіряла подрузі абсолютно все: у неї у вільному доступі була вся клієнтська база і вся база постачальників.

І яким же було моє здивування, коли ще через рік Олена відкрила такий же магазин, як у нас.

Для цього їй довелося взяти кредит в банку, але вона ризикнула.

Вона скористалася усім, що бачила у нас, так що справи її швидко пішли вгору.

Більшість наших постійних покупців вона перетягнула до себе, я думаю, що люди навіть не здогадуються, що це інший магазин, швидше за все вони думають, що це ми відкрили ще один.

Таким чином, подруга, якій я найбільше довіряла, забрала у мене все, тому що її бізнес росте, а мій занепадає.

Звичайно, я не сиджу на місці, щось роблю для того, щоб піднятися, але зараз мені значно важче.

З Оленою я перестала спілкуватися взагалі, навіть не хочу її бачити, та й вона сама теж не шукає зі мною зустрічей, бо тепер їй це не потрібно.

От як після такого довіряти людям?

А у вас були подібні історії? Підкажіть, як ви вийшли з таких неприємних ситуацій, коли тебе підставляє рідна людина?

Фото ілюстративне.

Залишити відповідь

Ваша e-mail адреса не оприлюднюватиметься. Обов’язкові поля позначені *