Вчора була на базарі, зайшла купити все до Великодня, бо свята на носі!
Ходжу між рядами і чую, як одна продавчиня кричить “купуйте творог, свіжий творог!”. Мене то трохи навіть обурило, вирішила підійти та поговорити.
– Пані, творог свіжий, тільки вчора ввечері..
– Творог? Так це ж сир!
– Який то сир? То творог, що ви мені голову морочите! Яка вопше різниця?!
– То ви на базарі всіх перекрикуєте. Творог – то русизм. А це називається домашній сир.
До нашої дискусії вже інші покупці та продавці долучилися. І в один голос повчали пані, що творог – то не українське слово, а русизм. Тільки та панянка нікого не хотіла слухати.
– Я вже скільки років тут працюю, ніхто мені жодного зауваження не зробив. А тільки ви прийшли та балаган робите!
У мене не було вже часу сперечатися з нею. Тому показово купила сир в іншої продавчині. У якої, до речі, навіть вивіска була українською мовою – “домашній сир”.
Не вперше зустрічаю таких “розумників” у місті. Не тільки на базарі, але й у трамваї. Контролери постійно запитують про “білєтік”, а я їх переправляю на правильне слово – квиток. Ось так треба лагідно українізувати людей.
Сподіваюся, що скоро такі люди куплять собі словник української та почнуть вивчати мову. Інакше ми тут всі пропадемо.
Так що цінуйте нашу мову. Вона ж така гарна та милозвучна. От що краще звучить – “творог” чи “домашній сир”?
