Тесть з тещею живуть на дачі тільки влітку. Цю ділянку землі вони отримали ще в радянські часи. Раніше на цій території були овочеві поля. Всі сусіди, які живуть неподалік – майже друзі, так як давно живуть поруч. Проте кілька років тому в селище приїхав новий сусід – якийсь Анатолій.
пише порадниця
Анатолій, як ми здогадалися, раніше був військовим. Вони з дружиною приїхали в селище на хорошому авто – Фольксваген Пассат. На цю пару люди дивилися насторожено, з недовірою, чекаючи від них якогось підступу. Однак я не розумів причин такої настороженості. Вони купили ділянку за свої гроші, оселилися тут на законних підставах.
Анатолій не відразу приступив до будівництва будинку. Тільки в 2020 році він почав закладати фундамент. Після того, як фундамент був закладений, сусід почав робити забір, а після цього йому почали привозити різні будматеріали: пісок, грунтову крихту і т.д. Половина цих матеріалів лежала на території їхньої дачі, але там не могла поміститися така кількість.
Одного разу ми приїхали відпочивати на дачу, і були шоковані: прямо під нашими воротами була гора гравію.
З вечора я не став до нього йти: вирішили дочекатися ранку. Суботнім ранком я постукав до нього – він вийшов і зав’язалася дискусія. На питання, як ця купа виявилася близько наших воріт, він заявив:
«Ну біля своїх воріт я не можу висипати гравій, у мене постійно їздять вантажні машини, а у вас там все одно вільно» – абсолютно незворушно сказав Анатолій.
Я просто був у шоці від такого нахабства і сказав сусідові, щоб він негайно прибрав цю гору. Нам такий безлад біля воріт ні до чого. Сусід вказав мені на двері і сказав, що він сам вирішить цю проблему, без моїх настанов, коли вважатиме за потрібне.
Я зрозумів, що з такою людиною не підійдуть нормальні людські методи для вирішення дискусій. Тому, вночі я взяв лопату і пересипав нам на територію половину гравію.
Сусід був в шоці. Я вирішив, раз поклав до наших воріт – значить будемо брати плату за оренду. Половину матеріалу забирати собі.