Я закликаю батьків, що піклуються про майбутнє своїх дітей, почути те, що я говорю в цій статті. Навіть, якщо ви не згідні з моєю точкою зору, будь ласка, дотримуйтесь рекомендацій в кінці цієї статті. Після того, як ви побачите позитивні зміни в житті вашої дитини, ви зрозумієте, чому я говорю те, що говорю!
Вікторія Прудей (Victoria Prooday) володіє ступенем магістра з трудотерапії в Медичній школі при університеті Торонто. У неї великий досвід роботи з дітьми та батьками.
Я закликаю батьків, що піклуються про майбутнє своїх дітей, почути те, що я говорю в цій статті. Навіть, якщо ви не згідні з моєю точкою зору, будь ласка, дотримуйтесь рекомендацій в кінці цієї статті. Після того, як ви побачите позитивні зміни в житті вашої дитини, ви зрозумієте, чому я говорю те, що говорю!
Прямо зараз в наших будинках розгортається мовчазна трагедія, що зачіпає найдорожче, що у нас є: наших дітей!
Наші діти знаходяться в жахливому емоційному стані!
Більш того, за останні 15 років статистика психічних розладів у дітей жахає:
- кожна п’ята дитина має розлади психіки;
- поширеність синдрому дефіциту уваги виросла на 43%;
- поширеність підліткової депресії виросла на 37%;
частота самогубств серед дітей 10-14 років виросла на 200%.
Що ще нам потрібно, щоб подивитися правді в очі?
- Ні, відповідь не в поліпшенні діагностичних можливостей!
- Ні, вони не народжуються такими!
- Ні, це не провина школи й системи!
Так, як би боляче нам не було це визнавати, у багатьох випадках саме МИ, батьки, повинні самі допомогти своїм дітям!У чому проблема?
Сучасні діти позбавлені основ здорового дитинства, таких як:
- Емоційно доступні батьки.
- Чітко обкреслені межі та повчання.
- Обов’язки.
- Збалансоване харчування і достатній сон.
- Рух і свіже повітря.
- Творчі ігри, спілкування, вільне проведення часу.
Натомість діти мають:
- Байдужих, неуважних, постійно зайнятих батьків.
- Батьків, які балують, які дозволяють дітям все.
- Відчуття, що їм всі винні.
- Незбалансоване живлення і недостатній сон.
- Сидячий домашній спосіб життя.
Нескінченну стимуляцію, технологічні забави, миттєве задоволення.
Хіба можна виховати здорове покоління в таких хворих умовах? Звичайно ні!
Людську природу обдурити неможливо: без батьківського виховання не обійтися! Як ми бачимо, наслідки жахливі. За втрату нормального дитинства діти розплачуються втратою емоційного благополуччя.
Що робити?
Якщо ми хочемо, щоб наші діти виросли щасливими та здоровими, нам треба прокинутися і повернутися до основ. Ще не пізно!
Ось що ви повинні робити як батьки:
1. Встановлюйте обмеження і пам’ятайте, що ви — батьки дитини, а не її друзі.
2. Забезпечте дітям те, що їм потрібно, а не те що їм хочеться. Не бійтеся відмовляти дітям, якщо їх бажання розходяться з потребами.
3. Давайте здорову їжу та обмежуйте снеки.
4. Проводьте годину в день на природі.
5. Щодня влаштовуйте сімейну вечерю без електроніки.
6. Грайте в настільні ігри.
7. Щодня долучайте дитину до домашніх справ (складати білизну, прибирати іграшки, розвішувати білизну, розбирати сумки, накривати на стіл і т. д.).
8. Вкладайте дитину спати в один і той самий час, не дозволяйте брати в ліжко гаджети.
9. Навчайте дітей відповідальності й незалежності.
10. Не захищайте їх від дрібних невдач. Це вчить їх долати життєві перешкоди.
11. Не складайте і не носіть за дитину ранець, не приносьте їй в школу забуту їжу / домашню роботу, не очищайте банан для 5-річних. Вчить їх самостійно робити все це.
12. Навчіть терпеливості та дайте можливість вільно проводити час, щоб у дитини була можливість занудьгувати й проявити свої творчі пориви.
13. Не оточуйте дитини постійними розвагами.
14. Не підсовуйте техніку як ліки проти нудьги.
15. Не заохочуйте використання гаджетів за їжею, в машині, в ресторані, в магазині. Хай мізки дитини вчаться самостійно розганяти «нудьгу».
16. Будьте емоційно доступні, вчить дітей соціальним навичкам.
17. Не відволікайтеся на телефон, спілкуючись з дитиною.
18. Навчайте дитину справлятися зі злістю і роздратуванням.
19. Навчіть дитину вітатися, поступатися, ділитися, співчувати, поводитися за столом і в розмові.
20. Підтримуйте емоційний зв’язок: посміхайтеся, цілуйте, лоскочіть дитину, читайте їй, танцюйте, стрибайте і повзайте з нею разом!
Ми повинні змінити своїх дітей, інакше одержимо ціле покоління на пігулках!
Ще не пізно, але часу залишається все менше.
Яка Ваша думка з цього приводу? Чи правдиві слова психолога? Діліться думками в коментарях.
