Захоплені люди дуже жорстокі.
Вони люблять не нас, а свою фантазію, свій вигаданий ідеал. Потім розуміють, що жива людина – не ідеал, який вони придумали. І мстять за це розривом стосунків або навіть зрадою. Чим сильніше захоплення – тим страшніший потім розрив стосунків.
І видасть або залишить нас саме та людина, яка з порогу, одразу починає проявляти своє непомірне захоплення нами. Вона обсипає нас похвалами та співає дифірамби. А потім, через деякий час, байдужіє до нас – без жодних причин. Ні, причини він знаходить, звичайно.
Захоплені люди дуже жорстокі: Три причини такої поведінки
Але для нас охолодження завжди раптове. А слідом за охолодженням часто слідує відступництво або навіть зрада. Людина йде. Іноді – приєднується до ворогів. Але ж як цей знайомий нас хвалив, як нами захоплювався, як щедрий був на вираження любові та дружби…
Є три причини для такої поведінки.
Перша проста: захоплення було лицемірним, брехливим. Людині просто щось було від нас потрібно отримати. Погрітися в променях слави, скористатися нашими можливостями, гроші взяти або дармову послугу… Ось знайомий і обсипав нас хвалами, щоб отримати бажане або втертися в довіру. Похвала впливає на підсвідомість, за допомогою лестощів можна домогтися багато чого. Ось знайомий і лестив щосили. А самі ми йому не потрібні. І потім хтось такий вважатиме за краще позбавитися від нас, щоб не згадувати про борг. І помститися за вимушене захоплення, за власне лицемірство…
І друга причина – людина нас просто придумала. Так одна поетеса вигадувала людей, як сама писала. Приписувала їм ті якості, яких не було, приписувала людині певні почуття і бажання. А потім розчаровувалася, коли бачила людину такою, якою вона була насправді. Так вона розчарувалася в одному молодому поеті, який помирав від туберкульозу і писав сумні вірші. Спочатку вона називала його своїм улюбленим сином і куртку подарувала. А потім образилася, що він не відповідає її очікуванням. І куртку відібрала у тяжкохворого…
Тому що захоплені люди дуже жорстокі. Вони люблять не нас, а свою фантазію, свій вигаданий ідеал. Потім розуміють, що жива людина – не ідеал, який вони придумали. І мстять за це розривом стосунків або навіть зрадою. Чим сильніше захоплення – тим страшніший потім розрив стосунків.
Зайвий захват – це прихована заздрість, ось третя причина. Заздрісник намагається сам себе обдурити, висловлюючи найкращі почуття. Хвалить і захоплюється, але в душі розуміє – йому ніколи не отримати те, що є у нас. Молодість, красу, гроші, досягнення, любов, – саме те, чим він захоплюється, і викликає заздрість.А заздрість неминуче веде до зради та злості.
І тому до зайвих захоплень нами треба поставитися скептично. Поспостерігати. Не занадто розраховувати на довгу любов і вірність такої людини. У кращому випадку хтось такий розчарується і піде захоплюватися іншими. І куртку забере. У гіршому – зрадить нас при першій можливості, щоб помститися за своє розчарування.
Автор: Анна Кір’янова
