Анна Сергіївна була розгублена – вона не розуміла, про що їй кажуть лікарі. Сьогодні вранці їй стало погано – розболівся живіт. Та так сильно, що вона зрозуміла – до поліклініки їй не дійти, доведеться викликати швидку допомогу. Лікар, вислухавши скарги і оглянувши її, тільки посміхнувся і сказав збиратися.
Анна Сергіївна дуже здивувалася, виявивши, що швидка допомога заїхала на територію пологового будинку, але потрясіння чекало її попереду – лікар приймального покою, оглянувши її, сказав, що малюк ось-ось народиться і їм потрібно якомога швидше підніматися в родзал. У жінки почалася істерика:
Так що у вас за жарти такі? Які пологи, лікарю? Так у мене майже рік як клімакс! Допоможіть мені, мені ж дійсно боляче.
Настала черга лікаря дивуватися – він не очікував, що майбутня мама не знає про свою вагітність. Втім, це можна було пояснити її надмірною вагою і відсутністю дітей.
Анну Сергіївну підняли в пологовий зал і через кілька хвилин на світ з’явився міцний хлопчик, який голосно закричав. Поки дитячі лікарі оглядали дитину, акушерка щось сказала лікарю, а Анна Сергіївна знову відчула біль. А ще через п’ять хвилин слідом за братиком народилася і дівчинка.
Анна Сергіївна весь цей час перебувала в якійсь прострації і просто мовчки виконувала вказівки медперсоналу.
Лікарі всерйоз побоювалися за її психологічний стан – чи жарт, годину тому і не підозрювати вагітності і стати мамою відразу двійні.
Але їхні побоювання не виправдалися – приблизно через півгодини після пологів жінка попросила показати малюків і розплакалася. Від радості. І в цей самий час в приймальному покої плакав від щастя новоспечений батько.
Чи жарт – двадцять п’ять років намагатися народити дитину, змиритися з невдачею і дізнатися, що тепер є і син, і донька.
