До Італії я вперше поїхала ще в далекому 2004 році. Донька тоді школу закінчувала, син в університет вступив, гроші були вкрай потрібні. Чоловік мій багато працював і вдома, та й поїхати усі ми не могли, адже свекруха саме хворіла, потребувала допомоги. Тож я вирушила і відразу ж знайшла роботу.

Мені було не просто. Та всю першу зарплату я надіслала чоловікові, аби оплатив операцію своїй мамі. Далі допомагала й їй і дітям. Згодом придбала дві квартири синові та донечці. А чоловік тим часом будувався у нас у дворі. Я хотіла мати велику хату, аби онуки могли до нас приїжджати. 

Приїжджала додому я не часто, раз на рік. Минуло 13 років і я думала вже повертатися, та тоді розпочався ковід, тож я вирішила ще залишитися. А тоді ще й війна. Донька з онуками приїхали до мене до Італії. Я допомогла їм влаштуватися. Сиділа з малечею, коли це  було необхідно. Не могла ж їх самий залишити. 

І ось рік тому свекрухи моєї не стало. Мені шкода її було, ми мали гарні взаємини. А влітку я нарешті наважилась повернутися. Частину грошей донечці залишила, адже жити в Італії з дітьми не так просто. Та після повернення на мене чекав сюрприз, в будинку, котрий будував мій чоловік – жили сторонні люди.

Я почала дзвонити Іванові, та він ніс якусь нісенітницю. Тоді ж поїхала до сина. 

 – А де батько? Що це за жарти з будинком?

 – Ой, я так сподівався, що ти не приїдеш все ж. Не хотів тобі це казати. Тато з Наталкою до Чехії поїхав.

 – З якою ще Наталкою?

 – Як якою? Нашою хрещеною.

Повірити в це я не могла. Наталка колись була моєю найкращою подругою. Я тому її в куми й покликала. Чоловікові моєму вона ніколи не подобалась, а тут на маєш. Виявилося, що й син і донька про їхні стосунки давно вже знали, а не сказали, бо частки від продажу будинку отримали.

 – Невже вам мало було? Я ж завжди вас допомагала. Як могли так вчинити?

 Та пояснень не було. Тепер я не знаю, як мені далі бути. Грошей в мене не так вже й багато зараз є. Повертатися до Італії нема ні сил, ні бажання. Спілкуватися з дітьми також. А пишу це, аби пояснити іншим жінкам-заробітчанкам – думайте перш за все про себе і не довіряйте нікому, коли йдеться про гроші. Згодні? Можливо мали схожі ситуації?

💬 Друзі, якщо вам цікаво читати ще більше наших історій – залишайте свої коментарі та не забувайте про лайки. Це надихає нас писати далі!