Помилки спілкування дорослих один з одним відбиваються і на поведінці дитини, і на її здоров’ї, і на майбутньому житті.
Давайте розглянемо три найпоширеніші помилки подружжя, яке виховує дітей.
З’ясування стосунків у присутності дитини
У проблемних сім’ях рідко бувають здорові діти. Нічні страхи, енурез, алергічні реакції, астма, дитячий діабет, захворювання печінки та шлунково-кишкового тракту, переломи та нещасні випадки — метафоричний спосіб донести до батьків головну думку: «Мама та тато, годі!».
Якщо дорослим вдається опрацювати свої проблеми, дитина автоматично «витягується» і одужує.
Сварки самі по собі не добрі і не погані. Для багатьох пар скандал – спосіб встановити нові межі. Шлюб – живий організм, він розвивається і росте разом з кожним із членів сімейної системи, тому не дивно, що час від часу має сенс вносити зміни до старих домовленостей.
Основна рекомендація від психолога: сваритися не у присутності дитини. Наприклад, можна вийти ввечері з дому та обговорити всі поточні труднощі на прогулянці. Якщо все-таки сварка сталася на очах дитини, вірна стратегія сказати дитині, що тато і мама — дорослі люди, і самі розберуться у своїх відносинах.
Ще один дуже значущий момент: якщо дитина бачить, що батьки сваряться, вона також повинна знати, що вони помирилися.
Наприклад, мама з ранку пече оладки або вся родина йде в кіно на знак того, що обстановка в будинку налагодилася.
Втягування дитини у вирішення подружніх конфліктів
Це так звана тріангуляція – втягування дитини у власні відносини або взаємодію один з одним через дитину.
Усі ці нескінченні «скажи своєму батькові, що обід на столі» чи «твоя мати мало заробила минулого місяця, тому обіцяного на день народження велосипеда не буде». Мабуть, це один із найбільш витончених способів зробити всю сім’ю нещасною, але особливо страждає дитина — як найвразливіша ланка сімейного ланцюжка. Вона апріорі любить маму та тата, а тут їй доводиться бути заручником їх не завжди простих взаємин.
У таких ситуаціях на дитину лягає вантаж небувалої відповідальності — їй здається, що вона повинна скріплювати відносини батьків, що руйнуються.
Це все непосильним тягарем лягає на дитячу психіку і може призвести до серйозних захворювань — мимоволі вся родина змушена згуртуватися навколо хворої дитини. Ситуація досягає свого апогею після розлучення, коли маніпулювання дітьми стає головним аргументом у суперечці двох людей, які колись любили один одного.
Бажання зробити партнеру боляче через дитину призводить не лише до зламаної долі всіх членів сімейної системи, а й аукається протягом кількох поколінь. Рекомендація дуже проста – взаємодіяти з партнером безпосередньо, не втягуючи дітей та не знецінюючи партнера в їхніх очах.
Розподіл ролей, або відносини у трикутнику Карпмана
Про трикутник Карпмана, чи трикутник долі, сьогодні не чув хіба що лінивий. Він є трикутником з трьома вершинами — Тиран, Жертва, Рятувальник — і описує тип взаємодії у проблемних сім’ях.
Основна особливість цього трикутника – взаємозамінність ролей. Наприклад, якщо я сьогодні граю роль Рятувальника, то можна бути впевненим на 110%, що через якийсь час автоматично перестрибну у роль Тирана чи Жертви.
У дитинстві біг по цьому замкнутому трикутнику долі призводить до підвищеної тривожності, агресивності, почуття безсилля.
Згодом діти, у сім’ях яких використовують ці ролі, виростають у співзалежних партнерів з глибокою емоційною та психічною залежністю від інших людей. Подібна дитина чи вже доросла людина не усвідомлює цінність власного життя, а живе інтересами іншої людини.
Рекомендація завжди пам’ятати про те, що ми не відповідальні за емоційні переживання іншої людини, і відкрито говорити про свої почуття.
Головна порада
Перераховуючи типові помилки батьків, ми в жодному разі не хотіли б когось звинуватити чи прищепити почуття сорому. Погодьтеся, бути батьком складно, і ніхто, крім вас, не знає, як правильно виховувати своїх дітей. Хотілося б тільки звернути увагу на ці три типові помилки, бо вже одне усвідомлення того, що вони є у вашому житті — половина успіху в їх подоланні.
Будьте щасливі! Це найголовніше вміння, яке варто передати своїм дітям.
