Чи бувало, що ви прощали коханій людині навіть те, що було не варто? У мене бувало. Я 3 років намагалася жити з коханим чоловіком, доводилося підлаштовуватися під нього, прощати й неодноразово проливати сльози.
Останній спільний рік життя з ним був найважчим. Я вже не відчувала тієї сильної любові, яка була на самому початку. Хоча я вже взагалі ніяких почуттів позитивних не відчувала. Швидше була втома і нервозність. Не знала, що він в черговий раз викине або від чого заведеться. Начебто все добре, а через мить кричить немов божевільні.
Розлучення було складним. Чоловік то проклинав мене і погрожував, то просив залишитися й обіцяв, що постарається заради мене змінитися. Але я знала, що навіть якщо він захоче – не зможе. Типовий холерик.
З часом я дізналася, що життя його покарало. Він зустрічався з дівчиною. Почались ті ж самі проблеми. Через декілька місяців вона його покинула, вкравши чималу суму грошей в нього.
І такі прикрі моменти трапляються. Але, що поробиш. На те воно й життя. Ніколи не знаєш, що може трапитись в майбутньому.
