Я завжди була скромною і стриманою людиною, яка не могла постояти за себе.
Це означає, що моєю добротою користувалися занадто багато разів, хоча я знала, що повинна стати сильнішою. Але на мені наче був напис, як на килимку: «Будь ласка, витирайте ноги». Ось, у чому була моя проблема, і можливо це стосується і вас.
1. Я хотіла всім сподобатися.
Всі хочуть схвалення. Але неможливо догодити всім і при цьому не втратити себе і повагу до себе. Прийміть це.
2. Я ненавиділа відмовляти і чути відмову.
Але це частина життя. І потрібно навчитися з цим справлятися. Якщо вам пропонують те, чого ви не хочете, чи це робить людина, яка насправді вам не подобається, не бійтеся сказати «ні». Хоча неприємно зачіпати чиїсь почуття, нагадуйте собі, що ви не можете робити щось або зустрічатися з кимось, тільки тому що ви боїтеся когось розчарувати.
3. Я надто прагнула зробити всіх щасливими.
Може ви хочете, щоб всі люди посміхалися. Але далеко не всі посмішки, які зустрічають вас, щирі. Деякі можуть посміхатися, думаючи, як же легко вами маніпулювати і отримувати від вас те, що їм потрібно. Не допомагайте іншим за рахунок свого щастя.
4. Я боялася конфліктів.
Ніхто не любить конфлікти, але так само як і відмова, це частина життя. Це те, з чим кожному доведеться зіткнутися, щоб стати сильнішими. Іноді сказати «ні» краще, навіть якщо це може викликати конфлікт. І це не завжди погано. Часом це значить відстояти свої переконання. Найчастіше найгірше, що може трапитися – це те, що інша людина засмутиться і піде.
5. Я хвилювалася, що інші вважатимуть мене злою або грубою.
Так як я хотіла всім подобатися, я думала, що потрібно бути доброю і щедрою. Я хотіла бути такою, про кого можна сказати тільки хороше. Тому хвилювалася, що якщо відмовлю комусь, людина подумає про мене інакше. Я дуже довго не розуміла, що за мою надмірну доброту люди вважають мене слабкою або боягузливою.
6. Я не хотіла втрачати друзів.
Але ті, які поруч, тільки коли їм щось потрібно – і не друзі зовсім. Але раніше я цього не розуміла.
7. Люди, яким я говорила «так», постійно хотіли від мене більшого.
Чим більше я давала, тим більше люди від мене брали. Якби так тривало й далі, від мене б нічого не залишилося. Цього не повинно було статися.
