Сестра мого чоловіка – доволі багата людина. Вони з чоловіком мають власний бізнес – невелику піцерію.
Мій чоловік із звичайної родини, але сестра його вдало в свій час вийшла заміж, і враз стала заможною людиною.
Зовиця з чоловіком живуть у своєму величезному будинку, мають двох дітей, двох хлопчиків.
У нас з чоловіком теж двоє дітей, дві донечки. Сестра чоловіка є хресною мамою нашої старшої доньки.
Вона була у нас в гостях всього один раз – на хрестини нашої доньки. Зараз дитині вже 7 років, а хресна мама їй за весь цей час нічого не подарувала.
В цьому році наша старша донька пішла в перший клас.
Після лінійки ми пішли всією сім’єю в піцерію до сестри мого чоловіка, щоб відсвяткувати цю подію.
Перед тим ми зателефонували зовиці і запросили її на святкову лінійку, а також попередили, що прийдемо потім в їхній заклад.
На урочистості сестра чоловіка не прийшла, повідомила, що часу у неї обмаль.
Коли ми прийшли до неї в піцерію, на нас чекав ще один неприємний сюрприз – по-перше, ми дуже довго чекали свого замовлення, і по-друге, ми оплатили всю вартість замовленого, жодної знижки сестра нам не зробила.
Чоловік каже, щоб я не засмучувалась, а я просто не можу. Ну як так? Вона – хресна мама, могла б хоч якось привітати нашу дитину, адже має таку можливість?
Ну хіба не так? От як можна бути такою жадібною?
Тут справа навіть не в грошах, а в ставленні до нас, найближчих родичів.
Я собі дала слово, що ноги моєї в цій піцерії більше не буде.
А чоловік як хоче, так нехай і вирішує, це його справа, бо я для себе вже все вирішила.
Спеціально для Українці Сьогодні.
Фото ілюстративне.