Один чоловік пожертвував товстим телям, засмажив його і сказав дочці:
– Дочко, піди поклич близьких і сусідів, щоб повечеряли з нами.
Його дочка вийшла на вулицю і закричала:
– Допоможіть гасити пожежу в будинку мого батька! За якусь мить прибігла група людей, а інші поводили себе так, ніби й не чули. Ті, що прийшли, стали їсти, пити і веселитися. Здивований батько звернувся до дочки:
– Я ніколи раніше не бачив цих людей, які прийшли. А де ж наші родичі, близькі та друзі?
Дочка сказала:
– Ці люди залишили свої справи і вирішили допомогти в біді. Вони прибігли не на вечірку, а щоб гасити пожежу в нашому будинку. Саме тому вони заслуговують щедрості і гостинності.
Висновок: Людей, які не хочуть бути з нами в скрутну хвилину, важко назвати друзями, братами чи навіть членами сім’ї. А якщо у важкі часи такі «родичі» ще й насміються, то не заслуговують нашої доброти, щедрості чи навіть уваги!
