За турботу і роботу вона отримала сповна. І господар виявився правильним.
Галя у нас в класі була найспокійнішою дівчинкою. Погано вчилася, мало з ким спілкувалася. Батьки пuли, дома часто були скaндали. Вранці в школі вона просила у мене списати домашнє завдання. Джерело
Мені жаль її, у самої батько був aлкaшом . Шкодувала її, допомагала, чим могла.
Вийшла Галя заміж рано, познайомилася з молдаванином, який працював на будівництві недалеко від нашого будинку і поїхала в Молдавію, подалі від aлкoгольнoго кошмару.
Після заміжжя я побачила її перший раз, коли вона приїхала з двома дітьми на море. Змінилася вона помітно, якось покращала, поправилася, стала більш товариською.
Чоловік – Сеня, – простий, добрий чоловік, турботливий чоловік і батько. Коли вuпивaв трохи, бuв Галку, говорив, що його дружина найкраща жінка на світі.
Їдучи, Галя дала мені свою адресу і телефон, запрошувала в гості.
Часи потім змінилися, союз розпався, життя всіх закрутилo, багато тоді загубилися в цій метушні.
Батьки Галки остаточно спuлися і пoмеpли, я теж вийшла заміж і поїхала далеко від будинку, свої діти виросли.
Син жив недалеко, я часто його відвідувала. Подобається мені там одне місце, на околиці, де вона плавно переходить в приватний сектор, розташований в вікових соснах – дачі крутих і знаменитих. Любила і люблю я там гуляти вулицями.
Не випадково кажуть, що світ тісний.
Одного разу, проходячи повз триповерхового особняка, я побачила жінку, яка підмітала майданчик перед воротами і хвірткою. До болю знайомі риси. Час нас змінює, одних впізнаєш відразу, інших і не визнати.
Відкриваються автоматичні ворота, виходить сивий чоловік з шлангом в руках, миє доріжки.
– Ви щось хотіли? – запитала мене жінка, коли я зупинилася і стала на неї дивитися.
– Галя? Ти?
Вона мене спочатку не впізнала.
– Що, я так сильно змінилася?
Сеня мене впізнав одразу, кинув свій шланг і підійшов обніматися. Галя склала руки, розплакалася.
Прийняли мене добре, посиділи за чаєм. Дізналася я, що у них діти і внуки в Молдавії. Роботи немає, а якщо і є, то зарплата 30 доларів. Знайшли по оголошенню роботу, потрібна була сімейна пара, запрошували українців або молдаван.
Господар літня добра людина, високий начальник, розведений. В особняку не живе, він у нього замість дачі, приїжджає пару раз на місяць з друзями.
Сеня топить камін, баньку, Галя на кухні господарює. Платить добре, гроші відсилають дітям.
Я обіцяла, що в кожен приїзд буду заходити в гості . Розлучилися ми на два роки, а коли я прийшла по приїзду в гості, дізналася, що Сеня пoмeр від iнфaркту.
Господар Галю додому не відпустив, він її поважав і довіряв. Зробив їй громадянство, прописав у себе. Важку чоловічу роботу запрошував робити інших людей.
Наступного разу ми зустрілися через три роки. Коли я підійшла до особняка, почула шум у дворі, хвіртку мені відкрив молодий юнак, покликав Галину.
Вона мені дуже зраділа, до неї приїхали діти з онуками. Виявилося, що вона тепер була господинею цього особняка.
Господар хвoрів дyже, останній рік часто пропадав в будинку, Галина доглядала за ним. Поприїжджали племінники, дітей своїх не було. Всі хотіли отримати спадок.
Він переживав за Галю, що з нею буде, якщо він пoмpе. Запропонував фіктивний шлюб, переписав на Галю особняк і досить велику суму грошей.
Після його cмeрті Галя стала жити одна, приїжджали діти і внуки.
Вона придбала недалеко невеликий будиночок, сказала, що особняк виставила на продаж. Каже, не потрібен їй такий великий будинок – страшнувато і самотньо, а діти не хочуть переїжджати. Дала грошей дітям, купила їм квартири в Молдавії.
Ось так несподівано Галя стала багатою вдoвою. Згадує свого господаря, як святу людину.
