Після довгої особливої нічної проповіді у селі на Великдень священик запитав у втомлених прихожан, чи готові вони щиро пробачити своїх ворогів. Але тe, що сказала ця старенька бабуся – безцiнно!
Близько половини з них підняли руки.
Незадоволений результатом, священик продовжував говорити ще хвилин 20, а потім повторив своє запитання.
На цей раз руки підняли близько 80% прихожан.
Священик читав проповідь ще 15 хвилин, і знову запитав, чи готові вони пробачити своїх ворогів.
Втомлені парафіяни відповіли одноголосно, і тільки одна літня жінка утрималася.
– Бабабусю Світлана, ви не готові пробачити своїх ворогів?
– У мене немає ворогів, – відповіла бабуся.
– Це дивовижно! А скільки вам років?
– Дев’яносто три.
– Бабусю, будь ласка, вийдіть вперед і розкажіть нам, як людина може дожити до 93 років, не маючи при цьому жодного ворога.
Маленька мила старенька повільно вийшла в центр храму, обернулася до парафіян і сказала:
– Це елементарно. Я просто пережила їх.
