Ставати багатодітною мамою я ніколи не планувала. Та й в шлюбі була всього 6 років. До шлюбу працювала бухгалтером. Зараз теж підробляю по професії.
Ти розумієш, що у нас не соціальна держава, коли опиняєшся віч-на-віч з проблемою і стикаєшся з бюрократичним байдужістю до тебе й інших людей, які опинилися в складній життєвій ситуації.
Я вийшла заміж у 26 років за чоловіка з двома дітьми. Завагітніла. Народила двійню. Так в нашій родині виявилося відразу четверо діток.
Рік тому чоловіка не стало. Я залишилася одна з дітьми. Віддавати дітей чоловіка його колишній дружині не хочу, тому що там все погано – на дітей своїх їй все одно – за цей час ні відвідала, ні подзвонила. Наче немає дітей. Віддавати їх в дитбудинок не можу – душею приросла. Ось так і живемо.
Почались проблеми з державою. Мені здається, що я з чиновниками граю в гру під назвою “вибий хоч якусь допомогу і пільги, щоб не загнутися від голоду”. Спасибі величезне колишньому роботодавцю, який сам подзвонив мені й запросив працювати бухгалтером дистанційно при повному збереженні заробітної плати. На мені звіти, податкова. Іноді приходжу на роботу, але майже все роблю вдома, коли діти лягають спати.
Так і виживаю.
