Відразу відповім, що відповіді на питання відразу дві – так й ні. Відповіддю буде так, якщо у вас є діти, залишилися хоч якісь почуття до чоловіка і він відносно адекватний. Якщо ж хоча б один з цих пунктів не дотриманий, то не варто прощати зраду.
Є, звичайно, додаткові застереження, але це все окремі випадки, гідні окремих довгих і нудних розглядів.
Я в курсі, що мій чоловік двічі мені зрадив. Знаю, бо маю голову на плечах, що не затуманена ванільним небом і рожевими єдинорогами. Але коли я зважила всі за і проти, зрозуміла, що в моєму випадку розлучення – це найгірше, що можна буде придумати. Я придумала, як помститися своєму судженому, реалізувала план і стала спокійно жити далі.
Спробую пояснити, чому я не стала розкручувати тему з подружньою невірністю, а просто відплатила чоловікові тією ж монетою. По-перше, чоловік дуже любить двох наших дітей, а діти його. У разі розлучення першими потерпілими були б діти, а не дорослі. Я цього не хотіла.
По-друге, я бачила, що чоловік все ще любить мене і в обох випадках ініціатором був не він. Продовження не було.
От і все.
Так, ми всі не ідеальні. І ніколи не варто рубати на корені, якщо є альтернативний варіант.
