Нонна, назвемо так героїню, — ефектна 39-річна жінка, лікар. Вона дуже вродлива: висока, струнка, густе кучеряве рудувате волосся, зелені очі. З дитинства їй мама – між іншим, завуч школи – вселяла думку: «Ти некрасива, не смій дружити з хлопчиками, у тебе жахливе волосся і незграбна фігура». І все таке інше.
Мама бачила, що дочка росте красунею, і щосили старалася вберегти її від гріха (завуч таки!). Нонна розповіла такий епізод: коли однокласниці записалися в танцювальний гурток (і вона разом із ними), хореограф попросила дівчаток займатись у легких хітонах. Всім мами пошили красиві різнокольорові хітони. А Нонні мама пошила чорні сатинові шаровари на резинках. «Більшого приниження, ніж у тих шароварах, я не відчувала, – зізнається жінка. — Я благала маму пошити мені щось інше, але вона сказала, що я все одно танцюю гірше за інших, обійдусь і штанами».
Потім Нонна виросла, перетворилася на справжню красуню, але образ чорних сатинових штанів переслідує її дотепер. Вона, як і раніше, впевнена, що «танцює найгірше». Ненавидить своє тіло, соромиться роздягатися на пляжі. Заміж Нонна вискочила без кохання, за першого-ліпшого: «Я зраділа, що на мене хоч хтось звернув увагу». Напевно чоловіки, побачивши її, вивертають шиї. Але глибоко всередині вона так і залишилася «в сатинових штанах» і не вірить, що може комусь подобатися. До речі, вона лікар від Бога, і, якби любила себе більше, вже давно стала б відомою особистістю, заможною людиною. Їй двічі пропонували стажування за кордоном, але вона сказала: «Я боюся, що розчарую всіх». Великий Фрейд називав ці переживання, що принижують саму себе, «збідненням Я».
Нарцисизм просто необхідний людині як, наприклад, кальцій. Дефіцит кальцію в організмі веде до поганих зубів і крихких кісток. А брак нарцисизму — до низької самооцінки і проблем у реалізації себе як особистості.
Фрагмент бесіди “Здоровий нарцисизм” із книги “100 бесід із психологом”, автори Олександр Бондаренко, Тетяна Петкова
