Найголовніша ознака заздрощів – вона дуже проста і помітна. Але вона і заплутує нас зазвичай. Тому що той, кого ми вважаємо другом, родичем, шкодує, коли в нас трапляється щось погане. Навіть дивно! Досить холодно до нас ставилася людина, наприклад. Критикувала, засмучувала різкими словами, навіть висміювала. Не хвалила за успіхи, не підтримувала у починаннях… А ось сталося погане – і вона зовсім змінила ставлення до нас!
Не варто ввідкриватися тому, хто харчується вашою бідою та втратою
Напевно, ми помилялися щодо цієї людини? Напевно, вона добре ставиться до нас. Випитує подробиці, охає, ахає, дає поради і навіть пропонує допомогу. Невелику, але допомогу! І знову дізнається, як це ми так потрапили в халепу. Як це ми захворіли, або від чого помер близький. І чому чоловік покинув? Треба ж, який негідник. Що він сказав на прощання? Що ми відчули?
Ось таку участь раптом починає виявляти людина, якщо в нас лихо сталося. І ось такий інтерес до нас прокинувся. А ми цю людину підозрювали в заздрощах!
І правильно підозрювали. Тому що заздрісник відчуває біль, коли заздрить. Ті самі ділянки мозку активізуються, які відповідають за фізичний біль. Йому насправді боляче від заздрощів, тому він нас і ненавидить у душі! Антропологи пишуть: кулаки заздрісника стискаються, зуби стискуються, він напружений, йому дуже тяжко бачити наше благоденство… І тут відбувається з нами погане! Можна тільки уявити, яке полегшення відчуває заздрісник. Біль минув! Адже тепер немає предмета заздрощів, ми в біді. Нам погано. А йому добре! Тому він і впивається подробицями. Ласує ними. І на радощах навіть готовий нас пробачити. І трохи допомогти, щоб насолодитися сповна видовищем нещастя та втрати. Або ганьби та хвороби…
Ось у цьому і причина відносин, що змінилося. Придивіться: ви побачите усмішку, приховану і малопомітну, як у аттичних статуй, на обличчі заздрісника. Він такий задоволений, що погано приховує радість. І, за словами співчуття, вона дуже навіть відчувається… Заздрісник знову і знову спонукає вас розповідати про нещастя, яке вас спіткало. А коли проблема вирішиться чи пройдуть важкі часи, все повернеться на свої місця. І заздрісник знову стане язвити, розпускати плітки за спиною, пронизувати очима, знецінювати і принижувати…
Ось головна ознака заздрощів. Просто в біді чи горі ми втрачаємо пильність і спостережливість. І приймаємо втіху заздрісника, хоча в душі все протестує… Що ж, навіть таке “співчуття” краще, ніж ненависть. Але не варто щиро говорити з тим, хто харчується вашою бідою і втратою …
