Одна жінка написала в мережі, що дуже хотіла дитину. Лікувалася довго, через десять років виявилася, нарешті, вагітною. А чоловік, який її забезпечував і теж хотів дітей, взяв і пішов до іншої. Раптово так. І сказав, що дитина йому не потрібна. Там уже є.
І ось що робити в такій трагічній ситуації? На що жити? На кого сподіватися? Може, поки не пізно, позбутися дитини? Серце розбите, грошей немає і самотність попереду …
Їй надавали купу порад. Правильних і не дуже. Висловили думку про чоловіка. Та й про неї теж. Порад багато було.
А одна жінка написала: мовляв, розумію. Мій чоловік не міг мати дітей, але дуже хотів. А я якось байдуже до цієї теми ставилася. Хоча я була здорова і цілком могла народити. Але врешті-решт чоловік мене умовив взяти двох прийомних діток. Нам вже по сорок років було.
Вмовив, значить. І взяли. Я заради нього погодилася, тому що він такий добрий чоловік. Так хотів взяти сиріток. Так мріяв піклуватися про них! Ось я і погодилася, згнітивши серце. Тоді ніяких донорів і сурогатних матерів не було.
Він цих дітей обожнював, все робив. А потім у однієї дитини знайшовся братик. Нам повідомили. І я вирішила це немовля теж взяти. Мати його померла, товариш по чарці її вбив. Тому що якось несправедливо розлучати братів. Якось недобре …
Ну ось, через півроку чоловік сказав, що втомився жахливо. І уваги йому мало. І незручно. І тиші немає. Тому він пішов до молодої дівчини з роботи. Там спокійніше і взагалі, він мене розлюбив. Хоча, якщо здати дітей назад в дитбудинок, він може повернутися. Потім. Коли відпочине трохи з дівчиною.
І я залишилася з трьома дітьми. З чужими, вже вибачте, прямо скажу.
А зараз зайдіть до мене на сторінку і фотографії подивіться. Виросли три богатирі, шестеро онуків у мене. А мужик з бородою поруч зі мною – це мій другий чоловік. А на задньому плані наш будинок. І наш сад. Вдалині трошки море видно.
Так що я радити нічого не буду. Але ось така зі мною вийшла історія в житті.
І ця проста розповідь була кращою за всі поради, повчання і докори.
Нас можуть зрадити. Це так. Але головне – не зрадити себе. Себе і тих, хто від тебе залежить. Але це не порада. Це просто історія з життя …
Анна Кір’янова
