Притча про “колесо щастя” – варто прочитати кожному.
В одному місті, в парку відпочинку з каруселями і гойдалками, з музикою і різнокольоровими повітряними кулями, і – обов’язково – з морозивом, з’явився новий атракціон: “Чарівне Колесо Щастя”.
Черга на атракціон вибудовувалася з самого ранку і не зникала до самого вечора.Тільки дзвіночок, який сповіщав про закриття парку, змушував людей розійтися, щоб завтра знову зібратися тут.
Люди стояли збуджені, нервово топчучись на місці, намагались дізнатися, що ж там буде, на Чарівному Колесі Щастя. Але ніхто не знав. У черзі не було людей, що проїхали на колесі.
“О, напевно, щастя таке велике, що його вистачає надовго, якщо люди більше не приходять сюди”, – думали очікуючі. А черга просувалася так повільно.
Квитки на атракціон продавав старий. Він був серйозним і мовчазним. На питання:
– Ну, як там, на Колесі Щастя?
– Кожному – своє.
І цим ще більше розпалював цікавість і бажання скоріше потрапити на атракціон.
Різні люди стояли в черзі: і діти, і дорослі, і чоловіки, і жінки.
Всі сподіваються отримати своє щастя. Адже недаремно вони готові заплатити великі гроші за можливість покататися на Колесі.
А старий, досвідчений роками, побілений сивинами, відривав квиточки і думав:
“Дивні люди. Стоять у черзі за щастям, не здогадуючись, що воно може чекати на них за рогом. А що Колесо? Колесо воно і є колесо. За підйомом обов’язково буде спуск. Побувавши на горі блаженства, страшно опускатися вниз. Адже ніхто не знає, що там його чекає”.
Ось тому в черзі немає тих, хто вже проїхав на Колесі Щастя. І ось тому мудрий старець сам ніколи не сяде на цей атракціон.
