Звичайна чорна ворона зайшла до ресторану й одразу помітила білу ворону, яка сиділа в кутку. Вона підійшла до стійки, взяла свій гаманець і крикнула:
– Офіціант! Я купую їжу для всіх у цьому ресторані, крім тієї білої ворони!
Однак замість того, щоб відчути себе ніяково, біла ворона просто подивилася на звичайну чорну і крикнула:
– Дякую!
Це ще більше розлютило чорну ворону. Тоді вона знову дістала свій гаманець і крикнула:
– Офіціант! Цього разу я пригощаю всіх найдорожчим вином і ще їжі всім, крім тієї білої ворони!
Але замість того, щоб розсердитися, біла ворона знову вигукнула:
– Дякую!
Чорна ворона, зла, нахилилася до барної стійки і запитала:
– Що не так із цією білою вороною? Я купила всім їжі і вина в цьому ресторані, крім неї, а вона кричить мені: “Дякую!” Вона що – божевільна?!
Офіціант усміхнувся і сказав:
– Ні… Вона просто власник цього ресторану.
Мораль: діючи комусь “на зло”, завжди, в першу чергу шкодиш собі.