66-річний Олександр все ще сподівається на шлюб із жінкою: він був одружений один раз і сподівався на другий шлюб, але ніяк не виходить. Більше десяти років Олександр зустрічався з моєю подругою Оленою. Ці двоє бачилися кожного місяця. Але Олександр хотів би більшого: він пропонував Олені п’ять разів вийти заміж за нього, але щоразу отримував відмову. За словами Олександра, жінка похилого віку відмовляється жити з ним, бо хоче бути вільною.
Пара взяла дворічну перерву, під час якої Олександр спробував зустрічатися з іншою жінкою старшого віку, але зрозумів, що вона теж не хоче жити разом. Це навіть незважаючи на те, що Олександр готує добре, майстер на всі руки та любить наводити лад у будинку.
«Я дійсно вважаю, що жінкам більше не потрібні чоловіки, — з гіркотою сказав мені Олександр, — Ми опинилися без діла».
Життя після 60 на самоті
Багато літніх людей у наших країнах живуть на самоті, з них 90% — це жінки.
Сьогодні дуже велика суперечність, що виникає між самотніми жінками віком від 60 років і чоловіками, з якими вони зустрічаються. Все частіше ці чоловіки стикаються з опором з боку жінок похилого віку, які хочуть жити власним життям, а не постійними відносинами. Хоча багато жінок у цьому віці, розлучені чи овдовілі, хочуть партнерських стосунків із чоловіками, але їм зовсім не подобається думка про те, що треба переїхати жити до чоловіка.
Чому чоловіки хочуть жити разом, а жінки ні?
Сьогодні, за словами дослідників, які вивчають цей вік, все більше жінок похилого віку відкидають відносини з проживанням. Причини цього такі:
- жінки не хочуть взаємозалежності, щоденної напруги у близькому оточенні;
- багато жінок опираються переїзду до чоловіків, тому що пам’ятають попередні шлюби та нерівний поділ праці вдома;
- наявність власного житла дає жінкам старшого віку можливість займатися собою, більше відпочивати та займатися своїми інтересами, замість того, щоб почуватися комусь зобов’язаними і змученими після рутинної роботи по дому.
Найголовніший соціальний фактор, який дозволяє жінкам старше 60 років почуватися комфортно у самостійному житті – це фінансова незалежність.
І все-таки, як на мене, основна причина полягає в тому, що сучасне суспільство допускає різні види відносин між чоловіком і жінкою. Сімейні цінності перестали бути пріоритетом у нашому житті, як це було ще три десятки років тому. Зараз ми копіюємо модель відносин між чоловіком та жінкою, яка давно прижилася у Європі та північній Америці. У цій моделі жінки все контролюють, живуть за своїми правилами, ухвалюють рішення, беруть на себе відповідальність. На думку психологів, саме така модель породила новий тип сьогоднішнього чоловіка – втраченого, м’якого, слабкого.
У Канаді 72 відсотки жінок старшого віку заявили, що вони дуже задоволені життям наодинці – дані Загального соціального дослідження, 2018 рік.
На відміну від жінки, чоловік частіше орієнтований на шлюб. Тому що йому нелегко бути одному.
Наприклад, якщо у жінок завжди ширше коло друзів та інтересів, і вони люблять покладатися на себе, то чоловіки ведуть більш замкнутий спосіб життя, і більше покладаються на жінок.
Слід додати, що серед чоловіків є такі, які почуваються дуже добре саме на самоті. Але таких одиниці.
І що далі?
Моя подруга Олена, розійшовшись з Олександром, зовсім про це не шкодує. «У мене повно друзів у соціальних мережах. Я люблю ходити в театр, на симфонію та на різні лекції з друзями, – сказала мені Олена. – Щодо Сашка, то він може повернутися до мене, коли захоче»…
У міру того, як самотні жінки старіють, вони стають слабкими і потребують когось, на кого можна спертися. Можливі такі варіанти для трьох груп жінок:
Перша група. Це жінки, які мають партнера, і вони почуваються спокійніше. Безліч міжнародних досліджень показали, що партнери, що навіть живуть окремо, допомагають один одному у разі хвороби.
Друга група. Це частина самотніх жінок, які присвячують своє життя дітям та онукам. У цьому є й раціональний зміст – надія на те, що у разі потреби діти та онуки допоможуть.
Третя група. Це жінки, які обирають радісну самотність і насолоджуються безтурботним життям. Ці жінки у разі проблем зі здоров’ям покладають усі надії на соціальних працівників.
Якщо ви живете на самоті, то до якої групи жінок ви відносите себе? І чому ви обрали самотність?
