Одного разу я прийду в цей світ. Навчити тебе.
Я буду дуже крихким. Тільки так я побачу, скільки в тобі співчуття.
Я буду плакати без їжі і води. Так я дізнаюся, чи готова ти ділитися.
Я буду дивитися на тебе очима Ісуса. Так ти почнеш згадувати навіщо ми тут.
Я прикинуся незнаючим. Так я дізнаюся, що знаєш ти.
Я буду повторювати за тобою все. Так ти побачиш всі свої слабкості і страхи.
Я буду вимагати любові тут і зараз. Так ти перестанеш блукати в минулому і мріяти про майбутнє. І повернешся в сьогодення.
Я буду вчити тебе того, що ти забула поки росла і перетворювалася в цього великого, товстошкірого, нещасного дорослого.
Я буду дивитися на тебе, не боячись. Запам’ятовуючи кожен твій крок, слово, інтонацію, емоцію, реакцію, репліку, ставлення, концепцію твого світу. Так ти згадаєш, як важливо бути щасливою просто так.
Я ввібрав з молоком всю твою ніжність. З нього буде виткано моє тіло.
Я проживу з тобою поруч кожну хвилину. Якою би ти не була. Так я покажу тобі, що таке любов і віра.
Я буду питати тебе про те, що ти ховаєш від самої себе. Так ти навчишся бути чесною.
Я зроблю вигляд, що ти і є мій світ. Так ти захочеш зробити його досконалим і стати досконалістю в ньому.
Я запам’ятаю те, що ти говориш близьким. І потім повторю тобі слово в слово. Так ти дізнаєшся, що словом можна вбити і воскресити.
Я захочу найдивніших бажань і мрій. Так ти побачиш, що немає нічого неможливого.
Все своє життя я буду тим, ким ти мене зробила, мамо.
Так ти дізнаєшся, ким ти є сама..