Якось Форд прилетів у справах до Лондона вже будучи мільярдером. У довідковому бюро аеропорту він попросив підібрати йому найдешевший готель.
Службовець здивувався:
— Містере Генрі Форд, я стежу за новинами і знаю, що ваш син завжди зупиняється в найкращих готелях і чудово одягнений. А ви шукаєте найдешевший готель і носите пальто, яке, схоже, старше за вас. Невже ви, мільярдере, економите гроші на найнеобхіднішому?
Генрі Форд відповів:
— Мені нема чого зупинятися в дорогому готелі, бо я не бачу сенсу переплачувати за непотрібні надмірності. Адже і в найдешевшому готелі можна відпочити не гірше, ніж у найдорожчому. А це пальто — так, його носив ще мій батько, але це не має жодного значення, адже й у цьому пальті я все одно Генрі Форд.
Мій син ще молодий і недосвідчений, тому боїться, що подумають про нього люди, якщо він зупиниться у дешевому готелі. Я ж не турбуюся про те, що подумають про мене оточуючі, бо знаю собі справжню ціну. А мільярдером я став тому, що вмію рахувати гроші та відрізняти справжні цінності від фальшивих».