“У найтемніші часи Господь приводить у твоє життя найкращих людей”.
Джордж Грін
Скільки разів я особисто переконувалася в цьому. Наче хтось дуже люблячий приходить про тебе подбати, втілившись у якусь людину, іноді зовсім незнайому.
Він дуже вчасно з’являється поруч, щоб сказати, зробити щось дуже важливе для тебе.
Або в теплій участі побути поряд. Та просто подарувати щиру посмішку.Ніколи не забуду перші ночі у бомбосховищі, коли всі були ще в першому шоці, стресі, але так один одного підтримували, гріли, годували, ділилися телефонними зарядками.
І дуже багато доброти довкола.Унікальна мудра Душа – Оля, з якою в перший вечір познайомилися, але говорили ніч безперервно, ніби дружили багато років.
Пам’ятаю, як намагаючись заснути, сильно мерзла і хтось мене дбайливо вкрив. І як ринули сльози подяки.
Хтось із людей-Ангелів, виконавши свою роль, тут же зникає, а хтось затримується, іноді на все життя.
За часів великої темряви як ніколи важливе тепле людське спілкування. Взаємна підтримка.
Світло серця, участь зараз цілюща, як ніколи. І в реальності, і на відстані.Гріти та підтримувати один одного.
Бути трошки Ангелом для кожного, хто з’являється у твоєму просторі. Бо ніхто просто так не з’являється.
І з вдячністю приймати дари, з якими люди приходять до тебе.
Коли навколо темно, важливо на повну потужність включати своє внутрішнє світло. Тоді світ висвітлиться мільйонами люблячих сердець. І це Світло зцілить найгустішу темряву.
© Tatiana Gromova Godard