Буває в житті так, що діти, виростаючи, в своїх клопотах та життєвих турботах віддаляються від батьків. І таке життя, тут нічого не вдієш. Але гірше, коли діти соромляться та забувають своїх батьків, вони стають їм непотрібними.
– Як твоя Оксанка поживає? – звпитала якось сісідка Галину, – заміж ще не вийшла?
Від таких питань Галина червоніє і стає зовсім сумною. Її 30-ти річна єдина дочка Оксана, розумниця, красуня, найкраща учениця школи, медалістка вже 13 років живе в столиці. Як поїхала туди навчатися, так і залишилася там.
– З останніх сил тягнула я все як могла, – згадує Галина, – адже донька в столиці! І одягнути не гірше, ніж інші, і прогодувати, і на переїзди до місця навчання. На все гроші потрібні. Посилки слала, гроші сусідами передавала.
Однією піднімати доньку-студентку важко. А у Галини з родичів тільки брат, та у нього своя сім’я. Але нічого, вивчилася дівчинка, роботу знайшла хорошу. Квартиру орендувала, правда з маминою допомогою.
Спочатку з подругами, потім одна. А мати все тяглася, все намагалася допомогти доньці хоч чимось: сала пошле копченого, варення наварить і з собою. Як тільки приїде донька в село, вона готова кусень хліба останній віддати, аби в Оксанки все було добре.
– Куди мені це ти даєш, мамо? – ще 3 роки тому Оксана сказала Галині, – Я солодке не їм. І сало твоє не буду, не пакуй мені це в торби, чи ти хочеш, щоб я стала такою ж, як ти? Подивися на себе!
Галина була трохи повненькою жіночкою. Скільки вона себе пам’ятає, завжди була в такою. І мама була її такою. Лише Оксанка вдалася в свого батька, з яким Галина і шлюб укласти не встигла, так швидко він зник з горизонту.
А рік тому Оксана в черговий свій приїзд додому повідомила мамі новину: заміж вона виходить.
– Він син дуже заможних батьків, – розповіла дочка, – у нього і свій бізнес є, і заміський будинок в престижному закритому селищі. Так, я теж вважаю, що мені пощастило.
Тут Оксана розповіла матері, що їй з дуже великими труднощами вдалося довести справу до одруження з Михайлом, адже за ним дівчата табунами бігали. І що сім’я нареченого люди забезпечені, підтягнуті, спортивні.
– Вони сподіваються на мою хорошу генетику, – сказала дочка, – щоб онуки були здорові, міцні, щоб бізнес потім був в надійних руках. Вони тебе бачили на фото в соціальних мережах, але там тобі на 13 років менше і ти на 20 кг стрункіша. Весілля у нас через 3 місяці, шикарне весілля, до речі, запрошених тьма.
І дочка запропонувала мамі скинути ті самі 20 кіло. За 3 місяці. Щоб на весілля поїхати, а якщо, мовляв, не вдасться скинути зайве, тоді краще і не приїжджати, і не ганьбити її і себе.
– Тобі самій буде неприємно, – переконувала Галину єдина і улюблена донечка, – на тебе дивитимуться, як на музейний експонат. Гаразд одяг, з цим можна щось придумати, але вагу не сховаєш!
Сказати, що Галині було дуже гірко почути це – нічого не сказати. Так, ті самі 13 років тому, коли було зроблено фото, вона дійсно була в розмірах менше: дочка ж вчилася, все, до останньої копійчини їй йшло, іноді крім кефіру у мами в будинку і не було нічого.
А потім ще й вікові зміни, і порушення, і генетична схильність.
– Нас не кликали, – посміхнувся брат Галини, – у мене ж теж зайвого трохи є, але я б на твоєму місці просто плюнув би – бач, цяця, а якщо щось трапиться, до кого Оксана приїде? Проміняла рідну матір, яка останнє їй віддавала на красиву картинку, тьху.
Але Галина спробувала. І скинула 12 кіло, про що дочці чесно сказала. Але на весілля не поїхала: не виконала головну умову. Тільки дивилася на красиві фото, де її красуня Оксана така струнка та гарна. Тому Галину так засмучують питання про заміжжя Оксани, про її життя.
Оксана зараз на 6-му місяці. Набирає вагу з шаленою швидкістю. Чи вдасться їй повернутися в форму або нова рідня засумнівається в її генетиці – я не знаю. Але рідня коли дізналася, про те, що так матір образила, допомогти їй не збираються, якщо чоловік від неї відвернеться.
