Я родом з невеличкого містечка. Сім’я у мене не дуже заможна, тому всього добиватися мені прийшлося самій. Після школи я поступила у столичний університет і закінчивши його відразу знайшла високооплачувану роботу, правда не за фахом.
Ще зі шкільних років я була захоплена всякими фітнес і програмами схуднення, а потім пройшла додаткові курси, отримала сертифікати і монетизувати свої таланти. За сім років життя в режимі економії, я змогла накопичити на однокімнатну квартиру в столиці. Може для когось це не бозна-які гроші, але за мірками провінції – цілий статок.
Мати своє житло, нехай і невелике, було моєю заповітною мрією. Рік тому я познайомилася з Олегом. Він сам родом із столиці. Тільки живе з мамою дуже скромно в однокімнатній хрущовці. Так склалося, що пропозиція одружитися збіглася за часом з фіналом накопичення потрібної суми. Я вже звикла жити скромно, тому витрачати зароблені гроші на торжество не хотіла. Вирішили посидіти після реєстрації з батьками і свідками. Витрати тільки на сукню, ресторан і фотосесію.
Порадилася з мамою і подругою: ті одностайно радили оформити покупку квартири до весілля. Бо всяке може статися, якщо ми розлучимося – він частку мати буде. Правда, я сказала нареченому, що незабаром планую покупку. Той запропонував зробити це пізніше (після весілля), а оформити тільки на мене – «щоб тобі спокійніше було».
Його пропозиція мене насторожила. Я проконсультувалася у юриста. Виходило, що навіть якщо оформити квартиру тільки на мене, то житло все одно буде вважатися спільно нажитим і ділитися при розлученні. Довгоочікувана покупка квартири вже не приносила такої радості, як я очікувала. Втім, як і майбутнє одруження.
Олега я знаю всього рік, а щоб купити цю квартиру, я збирала гроші і відмовляла собі в усьому багато років. В результаті за наполяганням мами я купила квартиру за два тижні до весілля.
Олегу вирішила нічого не говорити. Одруження пройшло, як і було заплановано, залишивши на пам’ять красиві фото. Через тиждень «наречений дозрів»: підемо, мовляв, квартири дивитися. Тоді я йому і зізналася, що вже придбала квартиру. Олег був дуже обурений: «Це наскільки ж ти мені не довіряєш, раз так поступила», – сказав він.
Новоспечений чоловік грюкнув дверима і пішов до своєї мами. Я думала, він подується і відійде, але він так і не повернувся – образився дуже сильно. «Значить не твій принц» – діагностувала подруга. «Не ходи за ним» – порадила мені мама.
Він повернувся, але «тріщина» між нами розросталася. Ми встигли розлучитися раніше, ніж я закінчила ремонт у новій квартирі.
