Всі роки свого заміжжя Оксана була за своїм чоловіком як за кам’яною стіною, Петро сім’ю свою добре забезпечував, адже важко працював саме він. Жінка практично ніколи сама не працювала.
Коли народилися діти Оксана так і залишилася домогосподаркою, слідкувала за чистотою вдома, смачно готувала і з турботою та любов’ю ростила своїх дітей, навіть коли вони вросли та стали дорослими.
Чоловіка Оксани не стало кілька років тому. Грошей жінці не вистачало, а дітям потрібно було допомагати й сидіти одній в будинку вона більше не могла. В Оксани сусідка вже давно їздить в Італію на заробітки, привозить дуже хороші гроші, он дітям будинок декілька років тому великий купила, а нещодавно закінчила в ньому робити дорогий ремонт. Оксану сусідка забрала до себе.
Працювати потрібно було, щоб допомогти дітям. Старша донька якраз виходила заміж і потрібні були гроші на весілля, тому потрібно було згодом ще й дітям допомогти з житлом. Оксана старалася, як могла, щоб допомогти молодій родині. Так минуло два роки невтомної та важкої праці.
А потім і син повідомив, що буде одружуватися. І синові потрібно було допомогти з житлом. Оксана важко працювала, щоб купити синові житло, практично нічого для себе не відкладала. За весь час вона жодного разу не була вдома. Навіть на великі свята не змогла приїхати, лише по телефону привітала своїх дітей та родичів. Оксана часто сумувала за своїми рідними, хотіла побачити дітей, хотіла вже додому, на рідну землю.
А в грудні Оксані виповнювалося 50 років, гарний ювілей. Вона планувала приїхати в Україну і відсвяткувати свій день народження разом з дітьми, ще й познайомитися зі своїм зятем та невісткою. Але дітям вирішила нічого говорити, адже не знала чи вдасться все добре спланувати, адже ще з роботи потрібно було відпроситися і квитки додому купити.
Повідомила дітям новину Оксана перед самим виїздом, але діти сказали що не зможуть її зустріти, оскільки їдуть відпочивати з друзями. Так прикро в матері стало на душі. Невже для дітей важливіший їхній відпочинок ніж рідна матір, яка і на чужину поїхала лише заради них?
Їй було прикро за себе, адже вона сказала, що сумки у неї важкі й на вулиці не літо, як вона сама добореться? Гостинців накупила всяких різних, подарунків. Для дітей же старалася, нічого не шкодувала. Але здається вони для них не були настільки важливі, як і сама жінка.
Оксана все ж надіялася, що діти передумають і зустрінуть її, відкладуть усі справи, але ні – квартира зустріла її порожніми стінами. Зараз тут живе син з невісткою, оскільки їхня квартира була ще не готова. Лише на наступний рік мали заїжджати.
Свято Оксана теж провела одна, діти вранці зателефонували та привітали зі святом.
– Мамо, ви відпочивайте, а ми через три дні приїдемо торт привеземо і відсвяткуємо, – сказала донька.
Мати просто подякувала і поклала слухавку. Вона твердо для себе вирішила, що більше не поїде назад, діти вже діти дорослі нехай самі заробляють собі на життя, а вона знайде для себе тут на рідній землі якусь роботу, а квартира в неї є. Квартира в неї своя є, якось проживе на зарплату. Якщо дітям важливіший відпочинок, а не рідна матір, то нехай самі їдуть на заробітки та працюють в далекій країні.
