Моя мама вирішила познайомити мене з одним хлопцем з багатої родини. Так би мовити вирішила засватати мене заради вигоди. Хлопець цей працював з моєю матір’ю на одній компанії, не дивлячись на те, що йому лише 27, він займав високу посаду. Мені на той час було 24. Ну це знайомство відкладалося – робота, справи. Я не знала, що я неєдина претендентка. Про те, що є ще і хто, знала моя мама, але вона чогось приховувала це від мене.
Моєю суперницею абсолютно несподівано для мене виявилася давня знайома ще з дитинства – Ірина. Як тільки вона стала зі мною конкурувати, то захотіла бути більш ближче до мене, часто телефонувала, просила допомогти їй з житлом і роботою. Але я їй відмовила, я знала яка вона людина. Але Ірина не вгавала. Влаштувалася в ту ж фірму де працюю я і стала розповідати про мене різні плітки. Люди, які не знають мене їй вірили. Репутацію вона зіпсувала мені добре. Нікому такого не побажаю.
Моє спокійне життя прийняло негативний відтінок, хоч ми і жили один від одного далеко. Працювала я майже без вихідних, додому їздила нечасто. А “подруга” їздила набагато частіше і розповідала в моєму рідному місті всілякі плітки, щоб вони доходили до моїх рідних і близьких. Ірина вела безтурботне життя, була на повному забезпеченні батьків, вони оплачували їй житло, купували одяг та путівки в відпустку. Але я їй не заздрила, мені просто, інакше кажучи, не було до неї ніякого відношення. Це виявилося, на жаль, не взаємно.
Мама Ірини, на відміну від моєї, поінформувала її про суперницю найкращим чином. І щоб остаточно все зіпсувати, втершись до мене в довіру, напросилася на день народження, хоча я їй приводу для цього не давала. Вела себе недобре, м’яко кажучи, нахабно. Перерила всі мої речі, подарунки, весь час казала, що всі страви не смачні і тому подібне. Я не могла знайти собі місця, але мовчала при людях. Тепер не розумію навіщо, була як зачарована.
Якби тільки моя мама мені сказала правду, що нас хочуть познайомити на вибір, або її або мене і знаючи, що її сімейка таке вироблятиме, я не допустила б її присутності в моєму житті. Вона і близькі їй так довго псували мені життя. Мої родичі не звертали на них уваги, але чужі люди вірили їм. як могли.
Хлопець цей виявився одруженим, просто на момент знайомства він жив окремо від дружини і всім розповідав, що скоро розлучається. Коли я дізналася, то мене це відразу зупинило, а Ірину і її матір – ні. Накинувши на дочку маску хорошої дівчинки і увійшовши в довіру до хлопця, правдами і неправдами їх познайомили. З дружиною він так і не розлучився, а жив на дві сім’ї, з дружиною вдома, а з Іриною у себе на дачі. А на мене її батьки вилили багато негативу, люди про мене ще довго погано говорили, але ж я не буду виправдовуватися пере усіма не зрозуміло за що. Тепер, від таких як Ірина, я тримаюся подалі. І обирати собі чоловіка буду сама, а не за порадою своїх родичів.
Вам буде цікаво
