Здивований, він дістав телефон і подзвонив дружині.
– Наталко, що відбувається? Ключ не підходить. Ти щось зробила із дверима?
Наталя ледве стримувала сміх:
– Привіт! У нас зараз дезінсекція, таргани розбіглися з жахом! До речі, твої речі я вже перевезла до Сергія. Ти будеш у нього тиждень жити.
– Що? Чому? Ти серйозно?
– Так, серйозно. Не хвилюйся, Сергій все знає. Я теж у подруги залишусь. Нам краще поділитися поки що.
– Наташа…
Ігор почув лише гудки у відповідь. Повний подиву він попрямував до машини.
– Що за маячня! Що їй на думку спало?
Ігор та Наталя були разом уже вісім років. Їхні стосунки були схожі на багато інших: злети, падіння, радості, розчарування. Але все змінилося, коли найкращий друг Ігоря, Сергій, одружився.
Якось за вечерею Ігор сказав:
– Ти знаєш, Наталко, Агата щодня готує щось нове. А в нас знову цей суп!
Наталя здивувалася:
– Я готую те, що ти любиш. Ти ж завжди казав, що любиш грибний суп, от і приготувала.
– Так, але іноді хочеться чогось новенького. Агата, наприклад, уже навчилася робити суші. Прикинь?
Наталя мовчала, їй не хотілося продовжувати цю розмову. Через кілька днів, коли вони збиралися в театр, Ігор підкрався ззаду, цмокнув її в щоку і сказав:
– Ти трохи погладшала… Чув, що Агата ходить до крутого тренера. Хочеш, я в неї спитаю номер?
Наталя відчула, як її серце стислося. Вона не могла знайти слів, щоб відповісти. Було боляче чути від чоловіка, що він бачить лише її недоліки, і до того ж постійно згадує Агату.
Ігор, схоже, зациклився на ній. Коли він знову заговорив про неї, Наташа не витримала:
– Ти що, хочеш змагатися з Сергієм у тому, у кого краща дружина? Чи ти хотів би, щоб уранці замість мене тут була Агата?
– Що ти кажеш? – Вигукнув Ігор, але було пізно: Наташа вже грюкнула дверима і пішла.
Незабаром вони помирилися, але коли Сергій запросив їх в новий ресторан, Ігор із радістю прийняв запрошення. А Наталя відчувала, що це буде щось мало приємне.
Вона поїхала з ним, але була напружена. У таксі Сергій захоплено розповідав про нове місце, обіцяючи приголомшливу вечерю, а Наташа, наче готувалася до чергового конфлікту.
Коли офіціант прийшов приймати замовлення, Агата обрала незвичайну страву, яка привернула увагу Ігоря.
– Чудовий вибір! Наташа, може, тобі теж варто спробувати? Це смачно, та не так калорійно.
Наташа, ледве стримуючи роздратування, відповіла:
– Ні, дякую. Я волію замовити те, що хочеться мені!
Ігор не помітив жодного роздратування у її голосі, та продовжив обговорювати вибір Агати.
– Ти завжди вибираєш такі цікаві страви. Наташа віддає перевагу простішому, але думаю, їй теж варто спробувати щось новеньке.
– Ігор, давай без цього. Я сама знаю, що мені замовити!
З кожним його порівнянням, атмосфера за столом ставала все більш напруженою. Агата та Сергій зауважили, що ситуація виходить з-під контролю.
Ігор, сидячи між ними, був так поглинений розмовою, що не помічав болю в очах своєї дружини.
Якоїсь миті Наташа, не витримавши, встала.
– Мені треба трохи охолонути, вибачте…
Вона пішла до вбиральні. Агата відчула незручність, і пішла за нею.
– Наташа, можна увійти? Поговорімо…
– Проходь, Агато, – відповіла Наталка тремтячим голосом.
Коли Агата увійшла, вона побачила Наталю біля раковини, з опущеною головою, з очима, сповненими сліз.
– Що у вас відбувається? Бачу, тобі боляче. Ігор завжди так поводиться?
Наталя зітхнула, збираючись із думками. Вона не була впевнена, чи варто відкриватись Агаті, але зважилася, і розповіла все, що її дратувало.
– Так, останні місяці він все частіше починає мене з тобою порівнювати. І з кожним разом мені стає все гірше. Я не знаю, як далі жити.
Агата, вислухавши її, була шокована.
– Я навіть уявити не могла… Ігор завжди здавався таким дбайливим. Мені дуже шкода, що моє ім’я викликає у тебе такі почуття.
– Це не твоя провина. Я не хочу, щоб ти почувала себе винною.
– Може, ми з Сергієм зможемо поговорити з Ігорем?
– Ти думаєш, це допоможе? Сумніваюсь. Я виглядатиму ще більш жалюгідною…
Агата знизала плечима.
– Знаєш, у мене є ідея.
На обличчі Агати з’явилася хитра посмішка. Наталка глянула на неї з подивом.
– Зараз ти трохи заспокойся, і ми повернемось до зали. А завтра я приїду, і ми зробимо щось круте! Обіцяю, це спрацює!
Після того, як Агата, Сергій та Наталя обговорили ситуацію, вони вирішили подати Ігорю урок. Наталя, відчувши підтримку друзів, зібралася з силами, та поміняла замки у квартирі. Коли Ігор повернувся додому ввечері, на нього чекав сюрприз.
Перші дні, проведені у Сергія, стали для Ігоря справжнім одкровенням. Агата, якою він завжди захоплювався, виявилася зовсім не такою, як він її собі уявляв.
Вранці, ввійшовши на кухню, Ігор побачив Агату без макіяжу, у старому халаті. Вона готувала сніданок. Він був збентежений.
– Доброго ранку, Агато. Ти завжди так рано встаєш?
Агата засміялася.
– Звісно, Ігор. Життя – це не лише свято. Мені незабаром на роботу!
Того дня Агата та Сергій застрягли в тягнучці, тому на вечерю вони їли просту – макарони з сиром та сосисками, а не щось екстравагантне.
– Як у дитинстві! – Сказав Ігор. З Наташею в нього вже давно не було таких вечер.
– Ми не завжди їмо щось особливе, Ігор. Ми звичайні люди, – сказав Сергій.
Ігор почав розуміти, що сімейне життя Сергія та Агати теж не ідеальне. Вони теж сварилися, і виявилось, що Агата не завжди справедливо ставилася до свого чоловіка.
– Я ж просила тебе не забувати про сміття! Ти мене взагалі не слухаєш! Щоразу одне й те саме…
– Люба, але я працюю. І втомлююся…
– А я не втомилася? – вигукнула Агата. Можливо, вона трохи перегравала, та Ігор відчув, як на нього це подіяло.
З кожним днем Ігор усвідомлював, що справжнє життя – далеке від ідеалу, що воно сповнене повсякденних проблем. І, що найголовніше, йому дуже не вистачало Наталки.
Він навіть почав сумувати за її грибним супом. Але Наталя не брала слухавку, і Ігор не міг зрозуміти, що відбувається.
На п’ятий день Ігор зібрав свої речі, попрощався із Сергієм та Агатою, та пішов додому. Коли він підійшов до дверей, його серце почало калатати швидше. Він повільно натиснув на дзвінок.
Наталя відчинила двері, в її очах було здивування.
– Наташа, привіт… Я… Мені дуже соромно за все, що сталося. Я багато думав та…
– Що ти думав?
– Я зрозумів, як несправедливо ставився до тебе. Життя у Сергія показало мені, що ідеальних стосунків не існує.
– Я так сумував за тобою, за нашими вечірніми посиденьками, твоїми котлетами, супом. Я сподіваюся, що ти зможеш мені пробачити. Жодна Агата не зрівняється з тобою. Ти найкраща!
Наталя мовчала кілька секунд, оцінюючи його слова.
– Ігор, я рада, що ти це усвідомив. Але мені потрібен час, щоб переконатися, що ти справді змінився.
– Звичайно, я ладен зробити все, що потрібно. Що ти пропонуєш?
– Давай так. Ти спатимеш на дивані цей тиждень. Ми побачимо, як все піде.
– Добре! По руках!
Наталя кивнула, і пропустила його усередину. Ігор пройшов у вітальню, сів на диван, і трохи пострибав на ньому, наче перевіряючи.
– Сумував за нашою квартирою! А їжа є? Я дуже голодний!
Наталя подивилася на чоловіка, похитала головою, як мати, яка розуміє, що її діти бувають не слухняними.
“Може, він і справді змінився …” – подумала про себе Наташа.
Ігор сів за стіл, та почав вечеряти, а Наталя сиділа навпроти, та спостерігала за ним. Вона намагалася розібратися у своїх почуттях.
З одного боку, вона була щаслива, що він повернувся, але з іншого – якщо все знову піде за тим самим сценарієм, вона піде без роздумів. Ігор несподівано зупинився і, не дожовуючи, спитав:
– Можна одне питання?
– Запитуй, – відповіла Наталка, стримуючи роздратування.
– У нас справді були таргани?
Наталя не втрималась і засміялася.
– Чому ти смієшся? Ти ж знаєш, як я їх боюсь! Якщо вони тут були, це справжній жах… Наташа, годі сміятися!
Але Наталя не могла зупинитися від сміху.
– Ти справді такий недолугий! – сказала вона, намагаючись зупинити сміх.
Ігор дивився на неї з подивом, але тепер йому було вже не важливо, скільки тарганів було, чи не було. Він зрозумів, що зміг розтопити лід між ними.
Цього було достатньо, щоб відчути полегшення. Тепер він дав собі обіцянку, що більше жодних порівнянь, бо його дружина – краща за Агату, і він в цьому переконався особисто. Скрізь добре, але вдома краще…
