Ліда вийшла за Сергія заміж у двадцять, він був старший за неї майже на вісім років, вже не молодий чоловік. У нього було все розписано по годинах, тому що бізнес вимагав багато уваги та працьовитості, як він любив говорити й тому у нього все у шоколаді. Навіть коли в них був цукерково-букетний період, він на неї виділяв у своєму графіку певний час і не більше.
Ліду спочатку це дратувало, дівчинка молода, хотілося романтики, зустрічей під місяцем і довгі посиденьки в обіймах коханого. Найбільше вона хотіла, щоб він її зустрічав з університету, а вона б радісна і щаслива бігла б йому назустріч і потрапляла прямо в гарячі обійми. Про це плачучи, вона сказала мамі, на що вона їй відповіла:
– Ліда, хочеш романтики, тоді шукай собі простого хлопця з нулем в кишені й сиди з ним під місяцем. А потім жалітимеш, коли він тебе безробітний з роботи зустрічатиме. А ще краще вдома біля дверей і підхоплювати важкі сумки із продуктами. Ти цього хочеш? Ні, тоді не надумай Сергію відмовити, коли він зробить пропозицію, на таких, як він попит великий і тобі, моя дівчинко, скажемо так — дуже пощастить, якщо вийдеш за нього заміж.
І вона не відмовилася від його пропозиції. Спочатку в сімейному житті для Ліди все було в новинку, їй подобалося почуватися господаркою в його великому будинку, де за її бажанням прислуга робила все, одягалась у що хочеться, щоправда, за згодою Сергія, просто так він гроші витрачати не дозволяв.
Чоловік почав зустрічати з університету, тільки не сам, а посилав за нею машину. Вона просила що б він їй купив, але він не дозволив, сказав, всі жінки поводяться за кермом неадекватно, тому Ліда розіб’є машину через два дні. Ні, він не сказав, що вона може постраждати, а машина – так.
Потім з’явилася перша заборона на зустрічі з дівчатами у кафешках, студентські вечірки: бо він знає, що там зазвичай відбувається, сам був студентом. Ліда обурювалася і говорила, що в них нічого такого, як у часи Сергія, не відбувається. Але є але…
Коли Ліда закінчила університет, він зробив подарунок – вона з мамою полетіла до Парижа, де завжди мріяла побувати. Сам він поїхати не зміг, треба було летіти у відрядження, там була важлива зустріч. Але Ліда махнула на нього рукою, бо Париж це Париж. Так вони з Сергієм їздили вдвох і на відпочинок на Мальдіви і на Канари, вона літала з ним в Англію, він на ділову зустріч, вона оглядала туманне місто.
З мамою вони чудово провели час і ось повернення додому, вона дуже сподівалася, що в аеропорту він її чекатиме. Але їх знов зустрічав його водій. Їй чомусь було це важливо, щоб він зустрів, і цим показав, як скучив, що вона йому потрібна, навіть без квітів. Вона б подивилася йому в очі й побачила те кохання, яке чекала від нього. Отоді б вона розчинилася в його обіймах і була б найщасливішою. А зараз Ліді побачивши водія, стало дуже гірко.
Чому робота на першому місці й настільки важлива для нього. А вона виходить – ні? Він, до речі, навіть народження дитини запланував лише тоді, коли вона закінчить університет. Дружина повинна мати вищу освіту — говорив він — щоб її не було соромно вивести, де вона зможе підтримати розмову, і він би за неї не червонів. За вечерею він розповідав, що відбувається у світі бізнесу, про свою роботу, але ніколи не цікавився, що їй цікаво і що хоче вона. Все вирішувалося за неї.
Вона сама перестала зустрічатися з дівчатами з університету, бо вони їй заздрили, чоловік багатий, будинок шикарний, живе без проблем. І тут же хвалилися своїми життями: де вони були, з ким спілкувалися, як їм було весело, як їздили на шашлики, діти, що підросли, або черговою вагітністю. А Ліді й розповісти не було чого, це вона їм тихо заздрила, повноті їхнього життя.
Ось, напевно, з того моменту в аеропорту, коли Сергій її не зустрів, і дало тріщину їхнє сімейне життя, з боку Ліди. Вона ніби й залишилася колишньою, але й водночас відстороненою, чи що. Вона вже не бігла до нього назустріч, коли він приходив з роботи, не щебетала за обідом – вбив він у ній своєю байдужістю юнацьке кохання, залишився в ній холодний розрахунок. Дружина ділової людини, ось так вона вирішила поводитися.
Сергію це здалося підозрілим, і він найняв детектива слідити за нею. Але той після двотижневого стеження повідомив йому те, що він і сам знав з коротких і сухих розповідей дружини. Тоді він вирішив сам спитати її:
– Лідо, що з тобою відбувається?
– Зі мною? А що може зі мною статися?
Він дивився на неї не тямущим поглядом й раптом видав:
– Я думаю, що нам час завести дитину.
– Треба ж, ти дозрів для батьківства?
– Лідо, а чому ти зі мною так розмовляєш?
Оцініть
Акумуляторна Мийка
Потужна мийка високого тиску 10 в 1
Agromax
Збираю 780 кг картоплі з сотки щороку: навесні удобрюю ось цим!
Money Amulet
Тисни на свою дату народження і дізнайся, що тебе чекає у 2025
– Просто уточнюю ситуацію.
Вона слухала їхню розмову ніби збоку і їй було чомусь гидко. Це була розмова не щасливої сімейної пари. Але в душі була рада, вона дуже давно хотіла дитину.
Але Сергій завжди охоронявся і щасливої випадковості не сталося.
– Ну що ж, до справи – підводячись з-за столу, прокоментувала Ліда.
– Де моя весела та життєрадісна Ліда?
– О, та ту дівчинку-романтика ти вбив своєю байдужістю давно і навіть не помітив цього.
І тут Сергій почав наводити доводи тим, чим можна завжди заткнути непрацюючу та бідну дружину, яку він сам і не пускав на роботу.
– А тобі що, погано живеться: голодна, роздягнена, роззута? Тільки з Парижа прилетіла. Чого тобі не вистачає? Романтики?
І тут Ліду понесло, вона вже не думала ні про що, як буде далі, вижене він її чи ні, все одно, але вона йому скаже:
– Ну ось ти й відкрився нарешті, все відразу вивалив і що я ще й жебрака. А можна запитати, чи твій батько був графом чи дворянином? Ні, був просто злодієм в адміністрації міста, а ти скористався цим краденим і собі зробив багатства. І чим ти хизуєшся, хорошим родоводом? Так, я хотіла б і романтики, і уваги, і зізнань у коханні, щоб мені сказали, що я потрібна і дорога. А не тицяли речами та чорною ікрою в ніс, яку я терпіти не можу.
– Добре, що ти все це сказала перед тим, як ми завели дитину…
– Та не хочу я з тобою заводити дитину, як собачку. Я хочу в любові створити довгоочікуване дитя, не за розкладом твоїм, а в пориві пристрасті, коли двоє люблячих діляться своїми частинками й народжується у них справжнє диво.
Сергій дивився на неї холодним і байдужим поглядом:
– Я так, помилився я в тобі. Але це не складно виправити. Я думаю, що тобі години вистачить зібратися, коштовності не бери, вони на викрадені гроші куплені й шуби теж. Адвоката я надішлю, підпишеш документи про розлучення.
– З превеликим задоволенням.
Ліда йшла у свою кімнату за необхідними речами й не відчувала ні грама жалю про те, що сталося, навпаки, якесь полегшення, ніби з неї зняли ланцюги. Вона зібралася за пів години й не оглядаючись покинула цю «золоту клітку», яка в принципі їй у житті практично нічого не принесла, лише холод та байдужість.
